Видання представили Олександр Сурилов, письменник, автор понад 20 книг і відеофільмів про історію Одеси та народні традиції Степової України, і Володимир Левчук, президент громадської організації «Берег Овідія».
Північне Причорномор’я – особливий регіон на півдні України, який спочатку був заселений колоністами (переселенцями з інших країн). На початку XIX століття, після знаменитого Маніфесту імператора Олександра Першого, на порожніх землях Північного Причорномор’я починається державне облаштування вихідців з Німеччини.
Перше степове поселення німців у місцях їх нового проживання – колонія Гросс-Лібенталь, нині село Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, – виникло 1803 року. З цієї знакової події і починається історія розвитку німецьких поселень у наших полуденних степах, що призвело до економічного перетворення пустельного краю, що століттями славився в Європі «Диким полем», на Степову Україну.
Значною мірою німецькими трудами протягом життя лише одного покоління, а це якісь 25 років (!), хлібна нива Причорноморських степів перетворюється на рясну на ті часи житницю Європи і Леванту. Завдяки українській пшениці Одеський порт, з його привілеями порто-франко (вільний порт), за обігом хлібної торгівлі не знав собі рівних ні у Старому, ні в Новому світі.
Злиття різних укладів господарювання – хутірського, звичного для Запоріжжя, і фермерського, перенесеного німецькими колоністами з Європи, – збагатило досвід хліборобства і поклало початок капіталістичному перетворенню Сепової України.
Історія німецьких колоній-поселень в Україні наочно свідчить – дружні відносини між українським і німецьким народами мають глибоке історичне коріння. У минулому практично невідомі конфлікти між німцями і українцями на етнічній основі. А все тому, що обидва народи були дуже близькі за своїм менталітетом як сільські господарі Степової України. І українці-селяни, і німці-колоністи були прихильниками особистих господарств фермерського типу, чи то український хутір, чи німецький фільварок.
Особливе місце в господарському освоєнні степової України по праву посідав завод сільськогосподарських знарядь Йоганна Гена. Він став провідним у Російській імперії виробником плугів – головного знаряддя хліборобів. Одесити його більше знають як завод ЗОР на Пересипу – завод сільськогосподарського машинобудування.
Буклет відображає на прикладі сімейства Ген той видатний внесок, який внесли чорноморські німці у справу господарського облаштування Степової України.
Олександр Сурилов
Раніше опубліковано: Михайло Драгоманов: учений, політик, публіцист
