Насіння цієї пряної культури проростає дуже повільно. Для прискорення проростання його радять замочити у вологій тканині, марлі і витримати при кімнатній температурі. На 6-й день, коли наклюнуться 5-6% насіння, його поміщають у холодильник (0 – плюс 1-2 градуси) на 10-12 днів. При такій підготовці насіння сходи з’являються на 5-7-й день.
Висівають проросле насіння на грядку в борозенки, тільки у вологий ґрунт. Відстань між борозенками – 45 см. Після появи справжніх листочків посіви проріджують, залишаючи рослини на відстані 2-3 см.
Петрушку краще розміщувати на родючих ґрунтах, суглинних або супіщаних. Протягом вегетації листові сорти слід підживлювати азотними добривами, а для вирощування коренеплодів – калієм і фосфором.
Для отримання зелені петрушку доцільно висівати в кілька строків: рано навесні (друга половина квітня), влітку в першій декаді червня і восени під зиму (жовтень – листопад).
Петрушка – цінна пряна культура. Вона має бути на столі в будь-яку пору року, причім високі смакові властивості мають як листки, так і корені. В листочках і коренеплодах містяться солі калію, кальцію, фосфору, заліза. Особливих пахощів петрушці додають ефірні олії. Листя є джерелом багатьох вітамінів: С, В1, К, РР, провітаміну А. У коренеплодах міститься понад 7% вуглеводів.
Є два різновиди петрушки – коренева і листова. Ця культура холодостійкіша, ніж морква, і під хорошим укриттям (опале листя, тирса, торф) вона може зимувати на грядці і відростати після того як зійде сніг.
Петрушку, крім городу, можна вирощувати в осінньо-зимовий період у домашніх умовах на підвіконні, посадивши в горщики по кілька коренеплодів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, яка цибуля годиться для тривалого зберігання.
