Давайте розберемося, чи варто прибирати опале листя зі своєї ділянки, або все-таки краще залишити.
І підживлення, і мульча
У різних джерелах вказується на те, що опале листя навколо плодових дерев потрібно обов’язково прибирати і перекопувати пристовбурні кола. Пояснюється це тим, що в опалому листі знаходяться комахи-шкідники саду, які неодмінно повинні бути знищені. Але, згрібаючи листя навколо яблунь та інших плодових дерев, ви видаляєте не тільки шкідливих, але і корисних комах.
У купі опалого листя дуже багато дружніх нам живих організмів (наприклад, сонечок), які допомагають в боротьбі з шкідниками. Невже їм всім судилося загинути на багатті?
Якщо ви дотримуєтеся принципів природного землеробства, то не варто прибирати листя навколо дерев в саду. Краще зібрати опале листя там, де вона дійсно не потрібно, і перенести його в сад, під ягоди, на город або в квітник.
Листовий опад є відмінною мульчею, яка зберігає вологу, перешкоджає утворенню ґрунтової кірки, запобігає вивітрюванню і вимиванню родючого шару ґрунту. Дощові черв’яки і ґрунтові бактерії переробляють поживні елементи перепрілого листя в речовини, які необхідні рослинам і добре ними засвоюються. Основний принцип природного землеробства полягає в тому, щоб повернути ґрунту те, що він віддав.
Якщо ж спалювати листя, перекопувати і знищувати рослинні залишки, то цикл порушується. Перегляньте осінні роботи в саду відповідно до цього принципу, і вам не доведеться мішками вносити добрива і витрачати зусилля, перекопуючи город.
Як зупини грибкові хвороби
Як же бути з грибковими хворобами? Адже в опалому листі навіть в мороз зберігаються патогенні мікроорганізми, особливо в південних регіонах. Для боротьби із захворюваннями рослин саду і городу традиційно рекомендується використовувати бордоську рідину.
Але, по-перше, застосування мідьвмісних препаратів приносить не тільки користь, але і шкоду, а по-друге, носії захворювань за тривалий час використання «блакитної» суміші цілком встигли до неї пристосуватися.
Більш ефективні в боротьбі з хворобами і шкідниками бакові суміші. Їх можна приготувати, змішавши препарати з різними діючими речовинами: інсектициди і фунгіциди, плюс засіб для кращого прилипання до поверхні. Наприклад, Алірін-Б, Гамаір, Фітоспорін-М, тютюново-часниковий настій і зелене мило. Обприскувати можна не тільки опале листя, а й самі рослини в саду, на городі і в квітнику.
З дощами частина мікробів потрапить на землю, що також буде сприяти біологічного захисту саду. У розчин бакової суміші можна додавати ЕМ-препарати, які успішно використовуються прихильниками екологічного землеробства для відновлення і оздоровлення ґрунту і поліпшення його структури за рахунок підвищення вмісту ефективних мікроорганізмів. Недолік ЕМ-препратів в тому, що вони не витримують низьких температур на відміну від інсектицидів і фунгіцидів. Концентровані суміші краще наносити дрібнодисперсним розпиленням. Якщо осінньою порою немає бажання нічого розпорошувати, то можна просто полити опале листя розчином Фітоспорін з лійки.
Знадобиться і в компостній купі
Виходячи з правил природного землеробства, листя не слід виносити з ділянки і знищувати, так як воно є живильним середовищем для мікроорганізмів ґрунту. Краще рознести його по городу, квітнику, розкласти в пристовбурних колах дерев.
Можна перенести листя від слив, вишень, черешень під яблуні і груші і навпаки, листя зерняткових — під кісточкові плодові дерева. Не всіх влаштує така біганина, як і вигляд дачної ділянки навесні. За зиму опале листя повністю не перегниє.
Процес перетворення листя в перегній закінчується в червні, тому, якщо ви не хочете споглядати розкидане по грядках листя, то можете зібрати його в компостну купу. В результаті рослини отримають менше сполук азоту та вуглецю, але це краще, ніж спалювати листя.
На городі, розподіливши листя на грядці, застеліть його покривним матеріалом (можна використовувати пакувальний картон, мішковину), весь комплекс поживних речовин з перепрілого листя повернеться назад в землю.
За довгу зиму основну частину листя перероблять мікроорганізми, а те, що залишиться, розподіліть в міжряддях в якості мульчі і додаткового харчування ґрунтових мешканців.
Галина ПРОСЯНА.
м. Лиман Донецької області.
