Якщо є запалення вуха

Чому воно розвивається і як його вилікувати, пояснила лікарка-отоларинголог Ірина Кіц.

Винні бактерії та грибки

«Вухо плавця» – це інфекція слухового каналу (трубки, яка з’єднує зовнішню частину вуха з барабанною перетинкою). Свою назву хвороба отримала через те, що часто розвивається в результаті потрапляння у вушний прохід води, яка стає живильним середовищем для бактерій. Ще одна назва цієї патології – зовнішній отит.

Найчастіше причиною запалення стає бактеріальна інфекція, викликана стафілококом, стрептококом або синьогнійною паличкою. Рідше винуватцями проблем з вухом стають грибки. Зазвичай запалення розвивається тільки з одного боку.

Захворювання може протікати в гострій і хронічній формах. Перша зустрічається частіше і має яскраво виражені симптоми. Хронічна форма розвивається, якщо запалення не вилікувати «по гарячих слідах».

Чинники ризику

Основними чинниками ризику, що сприяють розвиткові зовнішнього отиту, вважаються підвищена вологість і висока температура повітря, а також необережне застосування ватних паличок для глибокого очищення вуха. Проблему з вушним каналом може спровокувати і тривале використання вушних затичок, вакуумних навушників або слухового апарату.

Частіше страждають від запалення слухового проходу алергіки, люди з підвищеною пітливістю, цукровим діабетом, шкірними захворюваннями (псоріаз, екзема, себорейний дерматит).

Впливають на схильність до виникнення «вуха плавця» і сильний стрес, загальне зниження імунітету.

Тривожні симптоми

До характерних симптомів гострого зовнішнього отиту належать відчуття закладеності вух, свербіж (при грибковій інфекції він набагато інтенсивніший, ніж при бактеріальній) і біль у вусі, який спочатку виникає лише при дотику до вушної раковини, але пізніше посилюється, стає пульсуючим і може віддавати в скроню, шию і нижню щелепу. Також зазвичай спостерігаються набряк, почервоніння і лущення шкіри вушної раковини і гирла слухового каналу, виділення з вуха (спочатку прозорі, потім – білі або жовтуваті, іноді – з неприємним запахом). Крім того, у людини може знизитися слух, погіршитися загальне самопочуття і підвищитися температура тіла.

Що робити?

При появі перших симптомів потрібно звернутися до отоларинголога. Лікар за допомогою спеціального приладу – отоскопа – огляне вушний канал і, при наявності почервоніння, набряку або гною, призначить відповідну терапію. В ідеалі краще здати мазок на мікрофлору, щоб встановити збудника захворювання.

Найпоширеніші методи лікування зовнішнього отиту – це очищення слухового проходу, застосування мазей або вушних крапель (в тому числі з антибіотиками), турунд з ліками, а також знеболюючих препаратів. Якщо інфекція протікає з яскраво вираженими симптомами, викликаючи загальне погіршення самопочуття і підвищення температури тіла, призначається курс загальних антибіотиків.

Крім того, під час і після лікування важливими є профілактичні заходи: запобігання потрапляння у вушний прохід дуже хлорованої або брудної води і подразнюючих речовин, відмова від використання ватних паличок. Надалі під час купання в душі, басейні або відкритому водоймищі рекомендується використовувати спеціальну шапочку, вушні затички (беруші) для плавання. Не забувайте також регулярно очищати перед застосуванням беруші, навушники, слуховий апарат.

Також важливо контролювати рівень цукру в крові й вести здоровий спосіб життя.

Обережно, ускладнення!

Гострий зовнішній отит зазвичай добре піддається терапії і швидко минає. Але якщо залишити тривожні симптоми без уваги або займатися самолікуванням, інфекційний процес поступово перейде в хронічну форму, для якої характерними є часті рецидиви. Крім того, можливим є розвиток небезпечних ускладнень, при яких запалення поширюється на лімфовузли, хрящ зовнішнього вуха, скроневу кістку черепа.

Ірина Лебединець