Як батько вказав шлях сину
Як кажуть, батько вказав шлях сину. І саме його приклад вплинув на вибір сина стати військовим моряком.
– Свого часу, після закінчення школи, я навіть намагався вступити на факультет морської піхоти Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища. Але тоді до вишу не вступив і восени того ж року я потрапив на строкову службу на флот в одну із бригад радіоелектронної розвідки спеціального призначення, – поділився спогадами старший Шульга.
Але Анатолій все ж таки хотів стати професійним військовиком. І згодом вступив до Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища навчатися на офіцера, яке, щоправда, так і не закінчив через стан здоров’я. Але і після цього Анатолій Васильович не опустив рук і невдовзі пішов навчатися до школи прапорщиків.
Йому доводилося нести службу в різних регіонах України, а також в охопленому міжнаціональною ворожнечею тоді ще радянському Закавказзі. А звільнився Анатолій Шульга-старший у званні старшого прапорщика в 1998 році, після чого разом зі своєю дружиною Світланою оселився у Запоріжжі, де і народився його молодший син – Анатолій.
Син марив морем з дитинства
– Хлопчиськом я часто відпочивав в Криму і на узбережжі Азовського моря, де колись служив мій батько. А ще я з трьох років ходив у басейн. Завзято займався стрибками в воду, демонстрував непогані результати і подавав надії. Тобто були варіанти щодо продовження спортивної кар’єри. Але я мріяв стати саме військовим морським офіцером. Адже, по-перше, полюбив море, що зазвичай асоціювалося в мене з романтикою. А по-друге, мій батько проходив строкову службу саме на флоті в Криму. Пам’ятаю, візьму сімейний альбом, перегортаю сторінки і як дійду до світлин, де він зображений у безкозирці й тільнику, то аж дух захоплює, – згадав морський офіцер.
Військовиком став за кілька місяців до війни
Навесні 2014 року багато хто був переляканий подіями, пов’язаними з анексією росіянами Криму та початком бойових дій на сході України. Деякі батьки злякалися і стали відмовляти своїх дітей від вступу до військових навчальних закладів. Було зробила спробу порекомендувати своєму синові піти цивільним шляхом і мати Анатолія – Світлана Михайлівна, але 15-річний юнак лише відмахнувся і продовжував шукати новини щодо набору на навчання до Військово-морського ліцею. Врешті-решт, він дізнався, що заклад передислоковується з Севастополя до Одеси. І вже влітку 2014 року юнак на крок став ближче до своєї мети, розпочавши навчання в ліцеї.
Як і мріяв, за два роки Анатолій став курсантом Інституту військово-морських сил, який закінчив в грудні 2021 року – за кілька місяців до початку широкомасштабної війни.
Одягнув морський однострій і батько
Понад десять років тому Анатолій Шульга-молодший вирішив стати військовим моряком, беручи приклад з батька. А невдовзі сталося трохи навпаки.
Після звільнення зі служби у цивільному житті Шульга-старший тривалий термін працював начальником зміни інкасації одного з банків. А за рік після вступу сина до Військово-морського ліцею батьки вирішили теж переїхати із Запоріжжя до Одеси. І вже тепер батько, беручи приклад з сина, вирішив повернутися до війська і одягнути морський однострій, обійнявши посаду помічника командира однієї з частин ВМС з матеріально-технічного забезпечення. Медсестрою пішла працювати до Інституту військово-морських сил і його дружина, Світлана Михайлівна.
Тоді ж любляча мати й дружина почала стійко переносити випробування, пов’язані з небезпечними відрядженнями свого чоловіка на «гарячий» схід. Адже майстер-старшина тричі виконував завдання в районі проведення АТО (ООС). Але завжди повертався додому живим і здоровим, що для Світлани Михайлівни було найголовнішим.
З корабля на війну
Разом на службі у складі флоту батько і син зустріли і початок широкомасштабної війни з російськими агресорами. Шульга-старший продовжував обіймати посаду помічника командира з матеріально-технічного забезпечення, а півроку тому звільнився зі служби за станом здоров’я. А син і нині тягне важку морську армійську лямку. Він зустрів війну молодим лейтенантом, а зараз вже – капітан-лейтенант.
Чи змужнів він за цей час? Звісно. Часу на мирне офіцерське становлення й розкачування в нього не було. Він одразу потрапив з корабля не на бал, а на війну і одразу – в бій. І саме на цій війні тривало його офіцерське становлення. За цей час екіпаж капітан-лейтенанта Шульги неодноразово знищував різного типу ракети і ворожі безпілотні літальні апарати.
А вдома чекали й чекають мати і дружина
Так, офіцерська служба Анатолія Шульги-молодшого розпочалася на війні. В складі одного із дивізіонів донедавна ніс службу і його батько – помічник командира з матеріально-технічного забезпечення майстер-старшина Шульга-старший. А вдома, тримаючи кулаки, їх завжди чекали й чекають турботлива мати і дружина – Світлана Михайлівна. Такою є родина Шульг, де навіть жінка має відношення до вітчизняного флоту, а чоловіки самовіддано боронили й боронять нашу землю та Чорне синє море.
В’ячеслав Діордієв
Читайте також:
