Ключові тези:
- Закон № 4978-IX запроваджує ризик-орієнтований контроль якості води на всьому шляху — від джерела до крана споживача.
- У разі аварій або надзвичайних ситуацій документ допускає тимчасові відступи від окремих параметрів якості без переведення води в категорію технічної.
- Реалізація європейських стандартів вимагатиме модернізації очисних споруд, що залишає актуальним питання фінансування та коригування тарифів.
Також цікаво: Тарифи на воду у жовтні 2026 року: скільки платять українці та де найбільше
Попередження забруднень замість реагування на наслідки
Як зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко, головною новацією ухваленого закону є зміна філософії контролю. Замість фіксації вже наявних проблем чи лабораторного аналізу води лише «на виході», запроваджується наскрізний аналіз ризиків. Тобто водоканали та інші учасники ринку будуть зобов’язані моніторити потенційні загрози на кожному етапі й завчасно їх усувати, щоб наблизити якість водопровідної води до показників більшості європейських міст.
Коли можливі тимчасові відступи від норм якості
Законодавство допускає тимчасові відхилення від окремих показників питної води у випадках техногенних катастроф, пошкоджень інфраструктури або локальних специфічних умов. Голова екокомітету наголосив, що це нормативна практика Директиви ЄС: подібний відступ не означає автоматичного визнання води непридатною чи технічною, а дає правову основу для застосування тимчасових регламентів під час ліквідації проблем.
Впорядкування нецентралізованих систем та септиків
Закон № 4978-IX також створив законодавчу основу для врегулювання приватного водопостачання та водовідведення. Діяльність із влаштування та експлуатації нецентралізованих мереж, зокрема локальних очисних споруд та септиків, відтепер систематизована. Конкретні адміністративні та технічні вимоги до приватного сектору будуть додатково визначені підзаконними актами Кабінету Міністрів.
Тарифи будуть затверджувати на місцях
Ухвалені зміни посилюють роль органів місцевого самоврядування, залишаючи державі регуляторний нагляд. Комунальні підприємства та місцева влада зможуть безпосередньо формувати й затверджувати тарифи, тоді як НКРЕКП здійснюватиме розробку єдиної методології та контроль за дотриманням правил тарифоутворення й ліцензійних умов.
Чи будуть українці більше платити за воду?
Упровадження жорстких європейських стандартів потребує суттєвих капіталовкладень у заміну мереж та модернізацію очисних споруд. Олег Бондаренко зазначив, що сам закон не встановлює нових розцінок, однак реальні витрати на забезпечення якості напряму пов’язані з вартістю послуг. Для мінімізації навантаження на споживачів Україна розраховує залучати комбіноване фінансування — бюджетні кошти, залучені інвестиції та міжнародну грантову допомогу ЄС.
Закон № 4978-IX є важливим кроком до виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері комунальних послуг. Успіх реформи залежатиме від залучення міжнародних інвестицій, стійкості інфраструктури до воєнних викликів та злагодженої співпраці місцевих громад і центральних органів влади.
Читають зараз:
