Ключові тези:
- Повністю зруйнувати великий міст кількома ударами ракет чи дронів дуже складно — найвразливіше при цьому дорожнє полотно та окремі елементи інфраструктури.
- Основна небезпека — порушення руху та пошкодження комунікацій, а не миттєвий обвал всієї конструкції.
- Для захисту мостів Київ використовує нові роботизовані турелі зі ШІ, які здатні виявляти та уражати ворожі безпілотники, зокрема реактивні моделі.
Повністю зруйнувати великі мости через Дніпро кількома ударами ракет чи дронів практично неможливо через їхній колосальний запас міцності. Проте тривалі атаки можуть пошкодити дорожнє полотно й стратегічні комунікації.
Для захисту цих об’єктів у Києві та області вже розгортають інноваційні роботизовані турелі зі штучним інтелектом, які успішно перехоплюють нові реактивні модифікації ворожих БпЛА.
Раніше ми розповідали, що насправді стоїть за новими ядерними погрозами Путіна.
Чому мости важко знищити: аргументи фахівців
На тлі нещодавніх російських ударів по Північному та Південному мостах у столиці провідні українські інженери оцінили реальні ризики для інфраструктури, а військове керівництво розкрило деталі нових технологічних засобів протидії.
Насамперед більшість мостів через Дніпро розраховувалися з урахуванням колосальних навантажень і навіть потенційного застосування тактичної ядерної зброї.
Доктор технічних наук Дмитро Колосов у коментарі для “Радіо Свобода” зазначив, що влучання дрона чи ракети в полотно створює вирву, але не руйнує бетонну основу. Для ланцюгової реакції обвалення потрібен надзвичайно потужний вплив на несні опори чи фундамент, на який не ті, не інші не здатні.
Експерти також нагадують події 2022 року в Херсоні. Українські сили місяцями прицільно били по Антонівському мосту ракетами HIMARS. Попри наскрізні дірки в полотні, міст залишався на опорах і впав лише тоді, коли інженерні війська РФ підірвали тонни вибухівки безпосередньо під опорами під час відступу.
Роботизовані турелі зі штучним інтелектом: перші результати на мостах
Для захисту стратегічних переправ від повітряних атак в інфраструктуру міста інтегрують новітні оборонні системи.
Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив перші успішні випадки збиття російських реактивних безпілотників (зокрема, моделей «Герань-5») за допомогою автоматизованих роботизованих турелей. Спеціальні дистанційно керовані модулі з кулеметами 50-го калібру розміщують, серед іншого, безпосередньо для захисту мостових переходів.
«Застосування інноваційних технологій — штучного інтелекту — виключило людську помилку. У збитті використовується саме машинний зір. Штучний інтелект дозволяє працювати навіть по реактивних БпЛА», — наголосив Юрій Ігнат.
Нагадаємо, що раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що в Києві встановили понад 12 таких автоматичних комплексів, а найближчим часом на території Київської області розгорнуть ще 8 додаткових установок.
Радіус дії цих систем обмежений дальністю роботи кулеметів (ефективне ураження в межах кількох сотень метрів), тому їх фокусують точково навколо критичних об’єктів.
У чому реальна загроза атак?
Замість фізичного обвалення конструкцій, ворог намагається досягти інших цілей:
- Логістична блокада: Пошкодження покриття Північного або Південного мостів паралізує рух, створюючи транспортний колапс та ускладнюючи сполучення між правим і лівим берегами.
- Удари по комунікаціях: Через мости проходять стратегічні мережі. Наприклад, внаслідок нещодавнього обстрілу було пошкоджено тепломагістраль, що тимчасово залишило Деснянський район столиці без гарячої води.
Які є альтернативи?
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов зазначає, що швидкої альтернативи мостам немає. Проте місто розробляє плани з наведення резервних понтонних переправ, розгортання яких може тривати до 3 місяців. Наразі ж головним захистом мостової інфраструктури залишається інтегрована робота традиційних засобів ППО та нових ШІ-турелей.
Читайте також:
