Ключові тези:
- Деякі особи взагалі не мають права спадкувати через свої дії щодо спадкодавця.
- Від спадщини можуть усунути, зокрема, тих, хто ухилявся від утримання або допомоги спадкодавцеві.
- Ці правила стосуються також осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Раніше ми розповідали про спадщину без заповіту: хто має право на майно і в якій черзі.
Коли людина втрачає право на спадкування
Як пояснює Міністерство юстиції України, право на спадкування виникає за заповітом або за законом. Водночас стаття 1224 Цивільного кодексу України визначає випадки, коли людина не має права на спадкування або може бути усунена від нього.
Зокрема, не має права на спадкування особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця чи іншого можливого спадкоємця або вчинила замах на їхнє життя. Виняток передбачений для випадку, коли спадкодавець, знаючи про такий замах, усе ж призначив цю людину спадкоємцем за заповітом.
Також не спадкує особа, яка умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти, змінити або скасувати заповіт, якщо такими діями вона сприяла виникненню права на спадкування у себе чи іншої особи або збільшенню своєї частки.
Яких родичів можуть не допустити до спадщини
Окремі обмеження стосуються спадкування за законом. Батьки не мають права спадкувати після дитини, якщо вони були позбавлені батьківських прав і на момент відкриття спадщини їхні права не поновили.
Так само не спадкують батьки, усиновлювачі, повнолітні діти, усиновлені та інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо цей факт встановлений судом.
Не мають права спадкувати одна після одної і особи, шлюб між якими був недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Водночас закон передбачає виняток: якщо недійсність шлюбу встановили вже після смерті одного з подружжя, суд за певних умов може визнати за другим із подружжя право на спадкування частки померлого в майні, набутому під час такого шлюбу.
Коли рішення приймає суд
Є ще одна важлива підстава. Людину можуть усунути від права на спадкування за законом за рішенням суду, якщо буде доведено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані. Тобто самого факту складних або поганих стосунків між родичами недостатньо. Для цієї підстави має бути встановлено саме ухилення від допомоги людині, яка через свій стан її потребувала.
Що каже нотаріус
Нотаріус Вікторія Дерев’янко звертає увагу на те, що в передбачених законом випадках питання усунення від спадкування пов’язане саме із судовим рішенням:
«За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ», – пояснила вона.
Таким чином, саме по собі право бути спадкоємцем ще не гарантує отримання спадщини. У кожній конкретній ситуації значення мають підстави спадкування та обставини, передбачені статтею 1224 ЦК України.
Читати також:
