Ключові тези
Також цікаво: Відеоспостереження в під’їзді та у дворі: коли можна встановлювати камери без згоди сусідів
За інформацією «Судово-юридичної газети», спір виник між двома співвласниками багатоквартирного будинку, один із яких є головою правління ОСББ. Позивач стверджував, що його сусід у липні 2025 року без згоди інших мешканців розмістив чотири камери — три на фасаді та одну на стелі в спільному коридорі. За словами позивача, пристрої фіксували входи до квартир і сходову клітку. Наприкінці серпня збори ОСББ ухвалили рішення заборонити такі прилади, але відповідач вимогу про демонтаж ігнорував. Позивач заявив, що сусід веде за ним стеження, через що він зазнав моральних страждань та звертався до лікаря, тому вимагав прибрати обладнання і виплатити 150 тисяч гривень компенсації.
Представник відповідача звернувся до суду з проханням повністю відхилити позов. Він пояснив, що відповідач мешкає у квартирі з дружиною та неповнолітніми дітьми, а камери встановив виключно для захисту власної оселі й автомобіля від можливих протиправних дій. Відповідач зауважив, що між сторонами давно склалися неприязні стосунки, зокрема через дії позивача як голови ОСББ, а також нагадав, що у серпні 2025 року позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності за легкі тілесні ушкодження. Також наголошувалося, що пристрої фіксують лише загальний простір і не спрямовані на приватну власність позивача.
Оцінюючи вимогу про демонтаж пристроїв, суд керувався статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на повагу до приватного життя. Дослідивши відеозаписи, суд встановив, що камери оглядають виключно загальну територію коридору та подвір’я. Вони не охоплюють вхідні двері позивача крупним планом чи місця з підвищеним рівнем очікування приватності. Оскільки позивач не подавав клопотань про проведення спеціальної експертизи і не довів непропорційного втручання у своє особисте життя, суд визнав такі дії відповідача допустимим самозахистом майна.
Розглядаючи вимогу про стягнення 150 тисяч гривень за моральну шкоду, суд зазначив, що підставою для такої виплати є чітко доведені факти правопорушення, які спричинили душевні страждання чи приниження честі та гідності. Оскільки факт протиправності дій відповідача не підтвердився, а твердження про стеження та погіршення здоров’я ґрунтувалися лише на припущеннях, суд відмовив у стягненні компенсації. Усі судові витрати у справі було покладено на позивача.
Судовий прецедент показав, що внутрішні рішення зборів співвласників будинку про заборону систем спостереження не мають вирішальної сили, якщо встановлення камер переслідує легітимну мету захисту власного майна та не порушує права інших мешканців. Сам по собі факт відсутності письмової згоди всіх сусідів не є безумовною підставою для демонтажу, якщо пристрої фіксують лише загальну територію й не втручаються у приватну сферу інших людей.
Встановлення камер відеоспостереження у місцях загального користування багатоквартирного будинку є легітимним способом захисту власного майна, якщо вони фіксують лише загальний простір. Судові претензії із вимогами демонтажу та компенсації моральної шкоди без доведених фактів реального втручання в приватне життя не мають правових підстав для задоволення.
Читають зараз:
Щомісячна перевірка квитанції за електроенергію може вберегти родинний бюджет від значних переплат та зберегти від…
ПриватБанк проводить акцію для стимулювання безготівкових онлайн-розрахунків. У межах програми українці можуть повернути повну вартість…
В Україні спростили процес оформлення та відновлення документів для учасників бойових дій. Основні зміни стосуються…
В Пенсійному фонді пояснили, чи повинні українські пенсіонери, які планують короткострокові поїздки до родичів за…
Вишита сукня — це спосіб додати український характер до гардероба, не відмовляючись від сучасного стилю.
Поява глибоких розривів на картопляних бульбах ще до збирання — це не просто косметичний дефект,…