Ключові тези
Також цікаво: Краще за цитрусові: чим корисна обліпиха, як її правильно вживати та зберігати
Як пише видання SciTechDaily, з віком природні зв’язки між нейронами поступово слабшають, що зазвичай призводить до зниження швидкості мислення та погіршення пам’яті. Однак у людей із багатомовним досвідом ці дегенеративні процеси виявилися значно менш вираженими.
Науковці пояснюють цей явище тим, що мозок багатомовної людини постійно перебуває в тонусі. Під час спілкування йому доводиться за частки секунди добирати потрібні слова, адаптуватися до різної граматики та пригнічувати використання іншої мови. Таке навантаження створює міцний когнітивний резерв.
Дослідження очолила докторка Лусія Аморузо з Баскського центру когнітивних досліджень мозку та мови (Іспанія) разом із колегами з Аргентини, Чилі та Ірландії. Результати роботи були представлені на авторитетному форумі Федерації європейських нейробіологічних товариств (FENS 2026).
Учені вивчили показники 728 жителів Країни Басків, які володіли від однієї до чотирьох мов (іспанською, баскською, англійською та французькою). За допомогою магнітоенцефалографії дослідники зафіксували магнітні поля, які виникають під час роботи нейронів.
На основі отриманих масивів даних штучний інтелект сформував спеціальну модель — «годинник старіння мозку», яка здатна визначати біологічний вік органа за характером його нейронної активності. Згодом точність системи перевірили на контрольній групі зі 144 осіб.
Результати аналізу виявилися вражаючими: активність мозку двомовних людей відповідала показникам, які були в середньому на 6 років молодшими за їхній реальний вік.
Для носіїв трьох мов ця різниця становила близько 7 років, а для тих, хто вільно користувався чотирма мовами, «омолодження» сягало 13 років. Важливу роль також відігравали глибина знань та вік, у якому людина почала вивчати другу мову: що раніше це сталося і що вищим був рівень володіння, то повільніше старів мозок.
Попри вражаючі цифри, автори дослідження наголошують на необхідності подальших пошуків. Усі аналізи проводилися з урахуванням статі, віку та рівня освіти учасників, однак причинно-наслідковий зв’язок поки що вважається не до кінця доведеним.
За словами науковців, люди з багатомовним досвідом можуть також мати інший спосіб життя, вищий рівень соціальної активності або додаткові корисні звички, які сукупно впливають на збереження ментального здоров’я.
Відкриття іспанських та міжнародних нейробіологів підтверджує, що вивчення мов — не лише інструмент для комунікації, а й один із найпотужніших доступних способів зберегти когнітивну гнучкість. І хоча вивчення мов вимагає зусиль, таке інтелектуальне навантаження здатне відтермінувати вікові зміни мозку на роки вперед.
Читають зараз:
У понеділок, 9 листопада, в Україні переважатиме суха погода без істотних опадів. Попри сонячні прояснення,…
Смачну домашню закуску можна приготувати без сковорідки та тривалого стояння біля плити. Курячу печінку разом…
Українська акторка Ольга Сумська після 60-річного ювілею готується оформити пенсію. Вона сподівається, що під час…
Незвичайний прийом із цвяхом нібито допомагає плодовим деревам швидше зацвісти й дати більше фруктів. Однак…
Україна готує закон про соціальне житло, який має допомогти врегулювати цю сферу та виконати міжнародні…
Вівсянка – звичний вибір для ранкового меню, але зараз її популярність поступається іншій крупі —…