Здається, ніби стіни пливуть: що виходить з ладу в організмі, коли раптово крутиться голова

Ключові  тези:

• Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, або ДППЗ, пов’язане зі зміщенням крихітних кальцієвих кристалів у внутрішньому вусі.
• Вестибулярний неврит, хвороба Меньєра та лабіринтит теж здатні спричиняти сильне запаморочення.
• Раптове запаморочення разом зі слабкістю, порушенням мовлення, двоїнням в очах чи втратою координації потребує невідкладної медичної допомоги.

Запаморочення — це симптом, а не окремий діагноз. Його причини дуже різні, тому характер нападу та супутні ознаки допомагають лікарю зрозуміти, де саме виникла проблема.

За даними МОЗ України, запаморочення належить до найчастіших скарг пацієнтів. Значна частина таких випадків пов’язана з ДППЗ — порушенням роботи внутрішнього вуха. MSD Manuals описує цей стан як одну з найпоширеніших причин периферичного вертиго. 

Раніше ми розповідали, що МОЗ змінило правила госпіталізації українців.

Як внутрішнє вухо відповідає за рівновагу?

У внутрішньому вусі розташований вестибулярний апарат. Він передає мозку інформацію про рух і положення голови.Ці сигнали мозок зіставляє з даними від очей, м’язів і суглобів. Коли інформація не збігається, виникає відчуття руху або обертання.

Саме тому проблеми з вестибулярною системою часто супроводжуються нудотою, блюванням і нестійкістю під час ходьби.

Які хвороби внутрішнього вуха викликають запаморочення?

Одна з найпоширеніших причин — доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення. ДППЗ виникає, коли дрібні кристали карбонату кальцію зміщуються у напівколових каналах внутрішнього вуха.

Для цього стану характерні короткі напади. Вони з’являються після повороту голови, перевертання в ліжку або іншої зміни положення тіла. Зазвичай такий епізод триває секунди або менше ніж хвилину. 

Ще одна причина — вестибулярний неврит. Він супроводжується раптовим сильним запамороченням, нудотою та блюванням. Симптоми часто тривають кілька днів, поступово слабшаючи. Втрата слуху для цього стану нехарактерна.

Запаморочення також буває проявом хвороби Меньєра. Разом із нападами з’являються шум або дзвін у вусі, відчуття тиску чи закладеності та зниження слуху. Такі напади зазвичай тривають від 20 хвилин до кількох годин. 

Ще один варіант — лабіринтит. Це запалення внутрішнього вуха, яке супроводжується вестибулярними симптомами та в окремих випадках проблемами зі слухом.

Як зрозуміти, що проблема саме у вусі?

Найхарактерніша ознака вестибулярного запаморочення — відчуття, ніби людина або простір навколо неї обертається.

Важливим підказувачем у такому випадку є зв’язок симптомів із рухом голови. Якщо напад виникає під час повороту в ліжку, нахилу або різкої зміни положення, лікар насамперед перевіряє ДППЗ.

На проблеми внутрішнього вуха також часто вказує нудота, блювання, порушення рівноваги, шум у вухах і зміни слуху. Однак самостійно визначити причину лише за симптомами не варто.

Коли запаморочення потребує термінової допомоги?

Не кожен напад пов’язаний із внутрішнім вухом. Запаморочення також супроводжує деякі неврологічні, серцево-судинні та інші стани. 

Особливо небезпечно, якщо симптом виник раптово разом зі слабкістю руки або ноги, порушенням мовлення, двоїнням в очах, втратою свідомості, сильним головним болем чи різким порушенням координації. У такій ситуації потрібна невідкладна медична допомога.

Якщо напади повторюються або заважають нормально ходити й виконувати звичні справи, варто звернутися до лікаря. Це дозволить відрізнити вестибулярне порушення від інших причин.

Як лікарі встановлюють причину запаморочення?

Спочатку лікар з’ясовує, як саме починається напад, скільки він триває та що його провокує. Також важливо повідомити про шум у вухах, зміни слуху, нудоту, блювання, головний біль і нещодавні інфекції.

Для перевірки ДППЗ використовують позиційні проби, зокрема маневр Дікса — Холлпайка. За потреби проводять перевірку слуху, аудіометрію та вестибулярні тести. Якщо симптоми вказують на іншу патологію, лікар призначає МРТ або КТ. 

Лікування залежить від причини. При ДППЗ застосовують спеціальні маневри для повернення кристалів у правильне положення. Інші вестибулярні розлади потребують іншої тактики, тому універсальної таблетки від запаморочення немає. 

Зауважимо, що запаморочення нерідко називають одним словом, хоча пацієнти мають на увазі різні відчуття — від справжнього обертання до нестійкості чи потемніння в очах. Саме тому лікарі під час діагностики уточнюють характер і тривалість симптомів. Порушення роботи внутрішнього вуха — лише одна з можливих причин, поряд із мігренню, дією ліків, падінням тиску та неврологічними станами. 

Читайте також:

• Офтальмолог назвав 9 звичок, які допоможуть довше зберегти хороший зір після 45 років
• Швидко заснути у спеку можливо: лайфхак з наволочкою, який варто спробувати