Один дзвінок вартістю 65 000 гривень: чому суд став на бік Ощадбанку, а не пенсіонера

Ключові тези:

• Житомирський районний суд відмовив у поверненні 65 163 гривень, списаних із пенсійного рахунку клієнта Ощадбанку.
• Суд дійшов висновку, що перекази стали можливими через дії самого власника картки, а не через помилки банку.
• Дані мобільного оператора, банків і матеріали кримінального провадження спростували ключові аргументи позивача.

Суперечки щодо втрати коштів після дзвінків від псевдоспівробітників банків дедалі частіше доходять до судів. І рішення у цих справах ухвалюються не завжди на користь клієнтів. Одну з таких справ 15 липня розглянув Житомирський районний суд Житомирської області. Про це свідчить ухвала, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень

Раніше ми розповідали, як забрати заборговану пенсію з ПФУ без адвоката.

Що вимагав пенсіонер від Ощадбанку?

Позивач просив стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» 65 163 гривні. Саме таку суму, за його словами, безпідставно списали з рахунку, на який надходила пенсія.

За словами чоловіка, 1 травня 2024 року йому зателефонували люди, які назвалися співробітниками банку. Через поганий зв’язок розмова не склалася. Пізніше він отримав SMS із позначкою АТ «ОЩАДБАНК», відкрив повідомлення, але, як стверджував, жодних персональних даних не вводив. Близько полудня на телефон прийшло повідомлення про списання грошей.

Позивач заявив, що не підтверджував переказів, після чого заблокував рахунок, звернувся до поліції та банку із вимогою повернути кошти. Проте отримав відмову.

В Ощадбанку наполягали, що всі операції виконали коректно. За інформацією фінустанови, перекази провели через мобільний застосунок «Ощад» після правильного введення PIN-коду та підтвердження операцій кодами, які надсилалися на фінансовий номер клієнта.

У відповіді на позицію банку чоловік заявив, що сторонні особи отримали доступ до інтернет-банкінгу після переходу за посиланням із повідомлення, яке нібито надійшло від Ощадбанку.

Що встановив суд ?

Під час розгляду суд дослідив документи, банківські дані та інформацію від мобільного оператора.

З’ясувалося, що ще 23 лютого 2021 року позивач приєднався до договору комплексного банківського обслуговування Ощадбанку.

1 травня 2024 року між 12:08 та 12:10 з його рахунку списали 64 800 гривень і ще 363 гривні комісії.

15 травня чоловік звернувся до банку із вимогою повернути 65 163 гривні. Листом №34/2-12/3000/25 йому відмовили, пояснивши, що операції пройшли після успішної автентифікації, введення коду доступу та біометричного підтвердження.

Суд також встановив, що новий вхід до мобільного застосунку «Ощад» відбувся 1 травня о 11:38 із пристрою TECHNO CH7n. З 11:38 до 19:41 на номер клієнта надійшли дев’ять SMS із кодами доступу до системи Oschad 24/7.

АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» підтвердило, що 35 тисяч гривень із рахунку позивача переказали на картку іншої особи.

Водночас ПрАТ «Київстар» повідомило: між 11:23 та 15:21 власник номера неодноразово здійснював і приймав дзвінки тривалістю від 17 секунд до восьми хвилин. До контакт-центру Ощадбанку він звернувся лише о 18:17.

Чому суд не повірив версії про фішингове повідомлення?

Суд врахував і матеріали кримінального провадження. Уже 2 травня 2024 року чоловік повідомив поліції, що невідомі, представившись працівниками банку, переконали його переказати гроші на іншу картку нібито для їхнього захисту від шахраїв. Саме цей переказ він і здійснив. За цим фактом відкрили кримінальне провадження №12024221260000297 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Після аналізу доказів суд звернув увагу на суперечності у поясненнях позивача. Виписка мобільного оператора не підтвердила, що о 09:35 він отримував SMS, про яке говорив у суді. Не знайшло підтвердження й твердження про поганий зв’язок. Дані оператора показали, що саме в цей період чоловік активно спілкувався телефоном, а окремі розмови тривали до восьми хвилин.

Суд також не знайшов доказів стороннього втручання в інтернет-банкінг. Вхід до застосунку виконали з того самого телефона та номера, якими користувався позивач. Жодних підтверджень втрати смартфона чи SIM-картки він не надав. Не знайшлося й доказів звернення до АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» із проханням скасувати переказ.

Остаточний висновок суду

Оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що списання коштів стало наслідком дій самого клієнта, а не порушень з боку Ощадбанку. Через це у задоволенні позову про стягнення 65 163 гривень відмовили.

Рішення набере законної сили після завершення строку на апеляційне оскарження. Сторони можуть звернутися до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів із дня складення повного тексту рішення.

Зауважимо, що судова практика в Україні свідчить, що фінансові установи не несуть відповідальності за збитки, якщо клієнти самостійно розголошують персональні дані чи одноразові паролі.

За даними Національного банку України, понад 80% усіх випадків карткового шахрайства стаються саме через використання методів соціальної інженерії, коли громадяни добровільно передають доступ до своїх рахунків. Наразі регулятор та регульовані банки закликають негайно блокувати картки у разі найменшої підозри на шахрайство, адже звернення до поліції чи суду після проведення успішної верифікації рідко дозволяє повернути втрачені кошти.

Читайте також:

• Водій не надав документи на вимогу поліції, але Верховний Суд скасував штраф: чому
• Військовому пенсіонеру зрізали 2000 гривень доплати: що вирішив Верховний Суд