Ключові тези
Також цікаво: «Варто переїхати в село чи за кордон»: українців попередили про дуже важку зиму
Політична дослідниця Ганна Нотте у своїй колонці для The New York Times зазначає, що Москва ефективно адаптувалася до нових реалій, активно зміцнюючи зв’язки з країнами Глобального Півдня. Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Захід розраховував перетворити Росію на державу-ізгоя. Однак у Москві швидко усвідомили, що війна затягується, і змістили фокус дипломатичних зусиль на держави Глобального Півдня.
Багато країн не побажали обирати одну зі сторін, що дозволило РФ зберегти важливі міжнародні контакти. За спостереженнями дослідників, стратегія Заходу щодо ізоляції Росії не принесла очікуваного результату, оскільки Кремль постійно знаходить нові шляхи адаптації до обмежень.
Яскравим прикладом успішного обходу санкцій стала співпраця Москви з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Дубай фактично перетворився на головний центр економічної активності російського бізнесу за кордоном. Через ОАЕ йдуть поставки паралельного імпорту, а також проводяться масштабні грошові розрахунки поза доларовою системою. Це дозволило економіці РФ мінімізувати збитки від міжнародних санкцій та продовжувати фінансування військових дій.
В Африці та Латинській Америці Росія активно паразитує на антиколоніальних настроях та історичній пам’яті. Зокрема, у Південній Африці симпатії до Москви досі пов’язані з підтримкою СРСР боротьби проти апартеїду. Крім того, Кремль використовує об’єднання на кшталт БРІКС для демонстрації власної геополітичної ваги. При цьому для більшості партнерів співпраця з РФ є виключно прагматичним вибором, а не проявом ідеологічної вірності.
Незважаючи на видиму стійкість, позиції Росії у світі поступово слабшають. Колишні союзники все частіше дистанціюються від Москви: у Казахстані посилюються настрої на користь відходу від орієнтації на РФ, а у Вірменії дії Кремля в Карабаху вважають зрадою. Серйозним ударом по міжнародному іміджу Росії стало й падіння режиму Башара Асада в Сирії, якого Москва підтримувала протягом багатьох років.
Для Володимира Путіна війна проти України стала визначальним фактором, який, на його думку, вирішить майбутню роль Росії у світовій історії. Диктатор переконаний, що конфлікт визначить межі геополітичного впливу Москви, тому він не піде на мирні угоди на умовах поточного статус-кво. Розраховуючи на підтримку численних посередників та втому партнерів України, Путін робить ставку на те, що Росія зможе протриматися довше за Захід.
Путін не збирається зупинятися і щиро вірить у можливість перемоги над Заходом через затяжну війну на виснаження. Можливість обходити санкції через треті країни та підтримка окремих міжнародних партнерів дають Кремлю ресурси для продовження агресії. У цих умовах сподівання на те, що економічні проблеми чи дипломатичний тиск змусять РФ добровільно піти на мир, залишаються ілюзорними — протистояння триватиме доти, доки Захід зберігає здатність чинити опір.
Читають зараз:
Бойлер залишається одним із найбільш енергоємних приладів у помешканні. Вибір моделі з високим класом енергоефективності…
Сонячна активність наприкінці тижня залишається стабільною. Розповідаємо, чого чекати у неділю, 6 вересня, та яка…
Вимушений переїзд, тривале відрядження, перебування на лікуванні чи служба у війську — поширені причини, чому…
Розмір майбутніх виплат безпосередньо залежить від кількості відпрацьованих років, а вимоги до цього показника в…
Баришівський районний суд Київської області розглянув справу щодо порушення правил добросусідства. Сусідці заважали дерева, які…
Багато хто звик варити буряк якомога довше, аби він був м'яким. Через тривалу термообробку у…