Ключові тези:
Також цікаво: Капітуляції не буде: аналітики назвали 2 сценарії фіналу війни та переломний місяць у 2026
Як зазначає «Судово-юридична газета», головним інструментом захисту українського інформаційного простору є Закон України № 2310-IX, який ухвалили влітку 2022 року. Цей документ вніс суттєві зміни до базового Закону «Про культуру». Згідно з оновленими нормами, під повною забороною перебуває будь-яке публічне відтворення, демонстрування чи сповіщення фонограм, відеограм та кліпів тих артистів, які мають або мали російське громадянство після 1991 року.
Принциповим моментом тут є термін «публічне». Держава не втручається у приватне життя громадян: закон не містить жодної заборони на прослуховування будь-якого контенту за допомогою навушників чи вдома, якщо це робиться виключно для власних потреб і не транслюється на сторонніх осіб.
Увімкнена російська музика у власному транспортному засобі сама по собі не є правопорушенням. Доки вікна зачинені, а звук спрямований лише на водія та його пасажирів — це приватне використання. Інформація про автоматичні штрафи у розмірі 25 тисяч гривень за музику в салоні авто, яку поширюють у соцмережах, є звичайним фейком. У Верховній Раді дійсно реєстрували законопроєкти про посилення відповідальності, але наразі таких санкцій немає.
Проте юридичний статус змінюється, якщо звук виходить назовні. Наприклад, якщо водій вмикає аудіосистему на повну потужність, відкриває вікна чи багажник на людній вулиці або паркувальному майданчику. У такому разі музика стає доступною для невизначеного кола перехожих, а порушника можуть притягнути до відповідальності за статтею 182 КУпАП (порушення вимог щодо додержання тиші та спокою у громадських місцях).
Найбільше дискусій серед юристів викликає використання заборонених аудіодоріжок у соціальних мережах. З одного боку, будь-яке відео в TikTok чи сторіз в Instagram, завантажені на відкритий профіль, технічно є поширенням контенту серед широкої аудиторії.
З іншого боку, в українському законодавстві досі немає норми, яка б передбачала чітке покарання чи штрафи для фізичних осіб за публікацію таких роликів у власних некомерційних блогах. Спеціальної адміністративної відповідальності за «домашній» контент із російським звуковим супроводом наразі не існує.
Ситуація кардинально змінюється, якщо сторіз із забороненою музикою публікує суб’єкт господарювання. Якщо пісня російського виконавця лунає у відео про роботу кав’ярні, салону краси, ресторану, магазину чи нічного клубу, це автоматично вважається елементом комерційної та господарської діяльності.
Такі дії кваліфікуються як незаконне публічне використання культурного продукту держави-агресора для залучення клієнтів. У цьому випадку на власників бізнесу можуть накласти реальні штрафні санкції за порушення статті 15-1 Закону «Про культуру».
Судова практика демонструє, що притягнути до відповідальності через контент у соцмережах або гучні заходи цілком реально, але юридичні підстави бувають різними. Наприклад:
Слухати чи дивитися контент країни-агресора у навушниках або за зачиненими вікнами приватного авто закон не забороняє. Межа відповідальності починається там, де цей продукт стає помітним або чутним для оточуючих — на вулицях міст, у комерційних закладах чи під час просування бізнесу в соцмережах.
Читають зараз:
Період навчання у вишах, технікумах та училищах може враховуватися при призначенні пенсії, однак правила залежать…
В одній з країн напрацьовують план дій після завершення дії Директиви ЄС про тимчасовий захист,…
Благодійний фонд «Карітас України» продовжує реалізацію програми зимової підтримки для постраждалих від війни українців у…
З 1 січня 2027 року в Україні почнуть діяти оновлені правила для онлайн-майданчиків, зокрема для…
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Мінсоцполітики та Чернігівської обласної військової…
Щоб порадитися з лікарем, не завжди потрібно їхати до амбулаторії. У деяких випадках медичну консультацію…