Нова тактика: як шахраї змушують українців власноруч віддавати заощадження

Ключові тези:

• Кримінальний фокус змістився з хакерських атак на психологічні маніпуляції, через що громадяни добровільно переказують кошти або розкривають комерційні таємниці.
• Злочинці ретельно вивчають інтернет-активність, покупки та оточення конкретної жертви, щоб нанести точковий та максимально переконливий удар.
• Попри загальне зниження кількості інцидентів на 5%, загальні фінансові втрати українців у 2025 році підскочили на 24%, сягнувши 1,4 мільярда гривень.
• Єдиним надійним щитом проти сучасного шахрайства залишається пильність самого користувача, оскільки технічні системи захисту банків безсилі, якщо клієнт сам підтверджує операцію.

Також цікаво: Поповнювати мобільні рахунки з 1 липня треба по-новому: що зміниться

Психологічний пресинг замість хакерських програм

Сучасні афери базуються на методах соціальної інженерії та ретельній підготовці. Перед тим як вийти на контакт, шахраї збирають інформацію про потенційну жертву: відстежують її оголошення на торговельних майданчиках, активність у соціальних мережах, історію замовлень та коло спілкування. Як зазначають банкіри, злочинці підловлюють людину в найбільш влучний момент і створюють штучний стрес, через що клієнт втрачає пильність і слухняно виконує всі телефонні вказівки.

Чому втрати українців дорожчають

Офіційна статистика Національного банку України підтверджує, що шахрайство стало більш витонченим і «дорожчим». За підсумками 2025 року загальна кількість незаконних операцій з картками зменшилася до 256 тисяч випадків, проте сума сукупних збитків навпаки злетіла на чверть і досягла 1,4 мільярда гривень. Середній чек однієї крадіжки збільшився на 30% — тепер за один раз у громадянина виманюють близько 5,5 тисячі гривень, що свідчить про високу ефективність індивідуальних злочинних сценаріїв.

Найбільш поширені пастки зловмисників

У банківському секторі виділяють кілька перевірених схем, які найчастіше приносять прибуток зловмисникам:

• Фейкова допомога та компенсації. Так, обіцянки виплат від держави чи фондів, які слугують приводом для збору платіжних даних, працюють і досі.
• Дзвінки від псевдоспівробітників банку, під час яких залякують блокуванням рахунку або вигаданими підозрілими переказами. Щоб цього не сталося, просять надати доступ до рахунків.
• Клонування месенджерів та ШІ-технології дозволяють злам акаунтів з подальшим розсиланням прохань про позику, де для переконливості використовують згенеровані штучним інтелектом голосові повідомлення.
• Маніпуляції із SIM-картами, це коли через перевипуск чужого мобільного номера, зловмисники отримують доступ до рахунків. Зловмисники надсилають фейкові повідомлення начебто від мобільного оператора, а коли жертва передає одноразовий код, привласнюють SIM-карту.

Головні правила фінансової самооборони

Аби зберегти власні кошти, фахівці закликають дотримуватися суворих табу в цифровому просторі. У жодному разі не можна ділитися PIN-кодами, тризначними CVV-кодами на звороті картки та паролями з SMS-повідомлень. Будь-які сповіщення про стан рахунків слід перевіряти виключно в офіційному банківському додатку або через гарячу лінію установи. Якщо бачите тривожне прохання про фінансову допомогу від знайомого у месенджері, обов’язково перетелефонуйте йому за звичайним номером.

Всі ці правила можна замінити одним: в жодному разі не робіть того, про що вас просять. Це стосуються як передачі даних, так і переходів за різними посиланнями. Візьміть паузу та подумайте, що буде, якщо ви це зробите.

Читають зараз: 

• Як позбутися плям від поту та дезодоранту: 10 способів, які справді працюють
• Навіть найжорсткіші рушники знову стануть дуже м’якими: потрібен простий аптечний засіб