Ключові тези:
- Верховний Суд пояснив, що помилка особи щодо юридичної природи договору (дарування замість довічного утримання) є підставою для визнання його недійсним.
- Договір дарування є абсолютно безоплатним; наявність будь-яких зустрічних умов чи обов’язків з боку обдаровуваного нівелює його суть.
- Оцінюючи наявність помилки, суди мають враховувати вік позивача, стан його здоров’я, факт проживання у подарованому житлі та відсутність іншої нерухомості.
- Навіть якщо текст договору підписано добровільно, вирішальне значення мають обставини та реальні домовленості сторін на момент укладення угоди.
Також цікаво: Якщо подарували, а згодом – передумали: чи можна скасувати договір дарування
Суть сімейного конфлікту
Як пише «Судово-юридична газета», історія судового спору розпочалася у 2024 році, коли літня жінка подала позов проти власної доньки. На початку 2023 року сторони уклали договори дарування житлового будинку та земельної ділянки. За словами позивачки, донька раніше допомагала батькам матеріально, і вони домовилися: майно переходить у власність доньки, а та зобов’язується довічно утримувати та доглядати старих батьків. Проте після переоформлення документів ставлення доньки змінилося, допомога припинилася, а через постійні сварки літнє подружжя взагалі було змушене виїхати з рідної хати до іншої дитини.
Жінка запевняє, що помилилася з договором
Підставою звернення до суду стала помилка. Літня жінка каже, що хотіла укласти договір довічного утримання, а не дарування. Головний юридичний нюанс справи полягає у кардинальній відмінності між цими документами. За договором дарування майно передається безповоротно та абсолютно безоплатно. Натомість договір довічного утримання прямо передбачає, що в обмін на нерухомість набувач зобов’язаний забезпечувати відчужувача доглядом, ліками, харчуванням чи грошима до кінця його днів. Позивачка наполягала, що через похилий вік та хвороби вона банально помилилася і вважала, що підписує саме договір утримання, який гарантуватиме їй спокійну старість.
Чому суди перших інстанцій стали на бік доньки
Місцевий та апеляційний суди спочатку повністю відмовили жінці у задоволенні позову. Вони керувалися суто формальним підходом: підписи на документах стоять, правочини укладено добровільно, а отже, позивачка не довела, що не розуміла змісту паперів, які підписувала у нотаріуса. Судді вважали, що факт невиконання донькою своїх усних обіцянок після підписання договору не є приводом для скасування вже оформленого дарування.
Що пропустив апеляційний суд
Переглядаючи справу, Верховний Суд виявив, що попередні інстанції проігнорували кілька критично важливих доказів та фактів:
- По-перше, у своєму ж відзиві на позов донька сама письмово підтвердила, що між ними існувала домовленість про догляд в обмін на переоформлення хати. Тобто відповідачка фактично визнала, що правочин не мав безоплатного характеру.
- По-друге, суд не перевірив, чи є цей будинок єдиним житлом для літньої жінки, і чому вона продовжувала жити там і самостійно сплачувати за комунальні послуги після «дарування».
- По-третє, судді взагалі не надали оцінки показам свідка, який повністю підтвердив первісні наміри та умови батьків.
За якими критеріями судді оцінюють справжню волю
Колегія суддів ВС наголосила, що для встановлення факту помилки (згідно зі ст. 229 ЦК України) суди зобов’язані ретельно вивчати внутрішню волю та мотиви дарувальника на момент підписання угоди. Суд чітко перерахував ознаки, які можуть свідчити, що людина дійсно помилялася: це її похилий вік, поганий стан здоров’я, потреба у сторонній допомозі, проживання у спірній нерухомості після угоди та відсутність будь-якого іншого власного житла. З огляду на це, ВС скасував рішення апеляції та відправив справу на повторний, більш ретельний розгляд.
Постанова Верховного Суду дає чіткий сигнал: закон захищає вразливих громадян від недобросовісних родичів. Текст договору — це не єдиний аргумент у суді; реальні життєві обставини, похилий вік та подальша поведінка сторін мають вирішальне значення для встановлення справедливості. Для звичайних громадян це також важливе нагадування: якщо ви розраховуєте на догляд в обмін на майно, потрібно оформлювати виключно договір довічного утримання, а не піддаватися на вмовляння підписати «простіший» договір дарування.
Читають зараз:
