Ключові тези:
- Закон дозволяє стягувати аліменти на користь непрацездатних бабусь, дідусів, прабабусь і прадідусів.
- Обов’язок утримання може покладатися на повнолітніх онуків і правнуків за наявності визначених умов.
- Рішення про надання допомоги ухвалюється з урахуванням матеріального становища всіх осіб, які мають такий обов’язок.
В Україні право на утримання мають непрацездатні бабуся, дідусь, прабабуся або прадідусь, якщо вони потребують матеріальної допомоги та не мають близьких родичів першої черги, які за законом повинні забезпечувати їхнє утримання.
Про це повідомляє Сімейний кодекс України з посиланням на статтю 266.
Раніше ми розповідали, кого заберуть в ТЦК одразу на кордоні.
Хто по закону має утримувати родичів похилого віку?
Насамперед такий обов’язок покладається на чоловіка або дружину, а також на повнолітніх дітей.
Якщо їх немає або вони не здатні виконувати свої зобов’язання з поважних причин, питання підтримки літнього родича переходить до онуків або правнуків.
При цьому закон встановлює кілька обов’язкових умов. Онук чи правнук повинен досягти повноліття, мати достатні фінансові можливості для допомоги, а родич старшого покоління — мають бути непрацездатним і реально потребувати коштів на утримання.
Крім того, треба довести, що особи першої черги відсутні або не можуть виконувати свій обов’язок.
Кого ще можуть утримувати онуку чи правнуки?
Сімейний кодекс поширює право на отримання аліментів не лише на бабусь і дідусів, а й на прабабусь та прадідусів.
Важливо й те, що обов’язок фінансової підтримки не залежить від того, чи допомагали бабуся або дідусь своїм онукам у минулому. Відсутність такої допомоги не звільняє від виконання вимог закону.
Як визначають, хто саме повинен сплачувати утримання?
Якщо непрацездатний родич має кількох онуків або правнуків, обов’язок виникає окремо для кожного з них.
Суд під час розгляду справи враховує матеріальне становище всіх потенційних платників аліментів.
Наприклад, коли у бабусі є і повнолітній онук, і повнолітній правнук, суд оцінює фінансові можливості кожного та визначає справедливий розподіл обов’язків.
Навіть якщо позов подано лише до одного родича, при розрахунку суми виплат враховується, що відповідальність за утримання може покладатися на всіх осіб, які згідно із законом повинні брати участь у забезпеченні потреб непрацездатного члена сім’ї. Таку норму містить стаття 272 Сімейного кодексу України.
Хто в Україні вважається непрацездатною особою та має право на допомогу?
До категорії непрацездатних закон відносить осіб з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадян, які досягли пенсійного віку.
Проте сам факт досягнення пенсійного віку чи наявність інвалідності не дає автоматичного права на аліменти від онуків або правнуків. Необхідно довести реальну потребу в матеріальній підтримці.
Ще одна обов’язкова умова — неможливість отримувати утримання від осіб першої черги. Закон не містить вичерпного переліку поважних причин, тому кожну ситуацію суд розглядає індивідуально.
Серед таких обставин: складне матеріальне становище, необхідність утримувати інших членів сім’ї, тяжка хвороба чоловіка, дружини чи повнолітніх дітей, а також випадки, коли людина зникла безвісти або існують інші причини, що фактично унеможливлюють надання допомоги.
Лише після встановлення всіх цих фактів суд отримує підстави покласти обов’язок щодо утримання непрацездатних бабусі, дідуся, прабабусі чи прадідуся на їхніх повнолітніх онуків або правнуків.
Нагадаємо, що літнім людям, які через хворобу або травми майже не можуть самостійно пересуватися, держава передбачила медичну та соціальну підтримку.
Зокрема, можна оформити безкоштовні ліки, виклик лікаря додому та іншу необхідну допомогу.
Читайте також:
