Ключові тези:
Про відповідальність за незаконний вилов риби та інші порушення правил рибальства нагадали фахівці рибоохоронних патрулів.
Раніше ми розповідали, за що можуть забрати город.
Любительське рибальство дозволене лише у визначених водоймах і виключно для власного споживання. Реалізовувати виловлену рибу заборонено.
Крім того, необхідно дотримуватися встановлених норм вилову та випускати у водойму представників видів, занесених до Червоної книги України або міжнародних природоохоронних списків.
У Київському рибоохоронному патрулі зазначають, що за низку порушень передбачено попередження або штраф до 170 гривень.
Таке покарання застосовується за риболовлю з незареєстрованого човна, використання надмірної кількості гачків, вилов риби меншого розміру, ніж дозволено правилами, ловлю в місцях нересту чи зимівлі, миття транспортних засобів біля рибогосподарських водойм, а також пересування на човнах під час нерестової заборони.
Суттєво жорсткіше караються грубі порушення. У таких випадках штраф становить від 340 до 680 гривень, а незаконно виловлену рибу та знаряддя лову можуть конфіскувати. Йдеться про застосування електровудок, вибухових або отруйних речовин, заборонених сіток, а також перевищення добової норми вилову, яка для любителів обмежена 3 кілограмами.
Окремо інспектори мають право нараховувати збитки за кожен незаконно виловлений екземпляр. За порушення, пов’язані з рідкісними видами, штрафи становлять від 340 до 850 гривень.
Якщо ж виловлено представників Червоної книги України, громадянам загрожує штраф від 510 до 850 гривень, а посадовим особам — від 850 до 1 360 гривень. Усі незаконно добуті біоресурси підлягають вилученню, а завдані збитки необхідно компенсувати.
Закон вимагає підтвердження легального походження риби, яка потрапляє у продаж. За відсутність відповідних документів передбачено штраф від 510 до 1 700 гривень.
Якщо ж предметом торгівлі стали види, занесені до Червоної книги України, сума стягнення зростає до 1 700–3 655 гривень із обов’язковою конфіскацією продукції.
Покарання передбачене і за виготовлення, зберігання чи продаж заборонених засобів лову. За такі дії штраф сягає 357 гривень, а відповідне обладнання підлягає вилученню.
У Чернігівському рибоохоронному патрулі нагадали, що кримінальна відповідальність настає тоді, коли незаконний вилов завдає істотної шкоди рибному господарству.
Для басейну Десни така межа перевищує 41 тисячу гривень збитків, а для басейну Дніпра — понад 103 тисячі гривень.
Розрахунок здійснюється за спеціальними таксами. Наприклад, один незаконно виловлений сом оцінюється більш ніж у 5 тисяч гривень, судак — майже у 3,6 тисячі гривень, щука — понад 3,4 тисячі гривень, а рак — більш ніж у 3,3 тисячі гривень.
Згідно з частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України, незаконний промисловий вилов, який спричинив істотну шкоду, карається штрафом від 17 до 51 тисячі гривень або обмеженням волі на строк до трьох років.
Якщо ж рибу добували за допомогою електроструму, вибухівки, отруйних речовин чи інших способів масового знищення водних біоресурсів, покарання посилюється.
У таких випадках штраф може сягати 85 тисяч гривень, а суд має право призначити позбавлення волі строком до трьох років.
Читайте також:
Не всі переселенці автоматично мають право на допомогу ВПО. У деяких випадках держава може законно…
Неприємний аромат у холодильнику може зникнути без тривалого миття та спеціальної хімії. Для цього знадобиться…
Масований російський удар 2 червня вкотре продемонстрував одну з ключових проблем української протиповітряної оборони —…
Класичний форшмак можна зробити ще смачнішим, якщо трішки змінити рецепт.
Благодійний фонд Карітас розпочав прийом заявок на фінансову підтримку в межах програми UCT2 для громадян,…
Для українських військовослужбовців можуть запровадити новий порядок проходження служби. Що саме може змінитися?