Мобілізація з 1 червня – всі зміни: кого не призвуть і що буде з «Резерв+»

Этот материал также доступен на русском языке

мобілізація
З 1 червня в Україні не планують масштабних змін правил мобілізації, однак Міноборони оновлює роботу застосунку «Резерв+» та вводить новий підхід до комплектування війська. Одночасно залишаються чинними правила щодо відстрочок, бронювання та виїзду чоловіків за кордон.

Ключові тези:

  • Від 1 червня правила мобілізації в Україні кардинально не зміняться, але Міноборони готує оновлення застосунку «Резерв+».
  • Під час комплектування армії пріоритет надаватиметься особам, які мають необхідні для армії професії та навички.
  • Частина чоловіків, як і раніше, має право на відстрочку або повне звільнення від мобілізації через сімейні обставини, стан здоров’я або у зв’язку з бронюванням.

Воєнний стан і загальна мобілізація в Україні діють, як і раніше.  Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку, придатні до служби та не мають законних підстав для відстрочки.

Попри численні дискусії про реформи, в перший місяць літа суттєвих змін у законодавстві не передбачено. Хоча у  Міністерстві оборони анонсували оновлення застосунку «Резерв+», повідомила ТСН.

Раніше ми розповідали, Кабмін змінив правила продовольчої допомоги.

Що зміниться у Резерв+ у червні?

Перші подробиці щодо нових функцій мають представити вже упродовж перших тижнів червня. Про це представники відомства повідомили під час конференції DOU DAY 2026.

У Міноборони також працюють над зміною принципу комплектування армії. Якщо раніше основний акцент робили на масовому оповіщенні, то тепер планують активніше враховувати професію, освіту та практичні навички людини.

Насамперед йдеться про фахівців, необхідних для армії: медиків, водіїв, ІТ-фахівців, зв’язківців та інших профільних працівників.

У відомстві розраховують, що система працюватиме ефективніше за умови регулярного оновлення даних у «Резерв+» та державних реєстрах.

Кого не мобілізаціють влітку?

Мобілізація в Україні стосується не всіх чоловіків призовного віку. Вирішальними залишаються військовий статус людини, стан здоров’я та наявність права на відстрочку.

Чоловіків до 25 років, які не проходили службу та не перебувають у запасі, мобілізувати не можуть. Вони мають статус призовників і можуть долучитися до війська лише добровільно — за контрактом «18–24».

Водночас є виняток: якщо людина до 25 років уже служила або має військову підготовку, вона автоматично стає військовозобов’язаною й може бути мобілізована.

Для більшості військовозобов’язаних граничний вік служби становить 60 років. 

Для вищого офіцерського складу його можуть продовжити до 65 років. Після 60 років служити дозволяється лише добровільно — за контрактом.

Хто матиме у червні право на відстрочку?

Закон передбачає кілька підстав для відстрочки: сімейні обставини, навчання, робота або стан здоров’я.

Не мобілізують чоловіків, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, якщо вони не мають заборгованості зі сплати аліментів. Також право на відстрочку мають батьки, які самостійно виховують дитину, доглядають дитину з інвалідністю або родичів з інвалідністю I чи II групи.

Окремо закон захищає родини, де один із подружжя вже проходить службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина.

Відстрочку можуть отримати люди з інвалідністю I, II або III групи, а також громадяни, яких ВЛК тимчасово визнала непридатними до служби.

Тимчасово не підлягають мобілізації й окремі категорії студентів — насамперед ті, хто вперше здобуває новий рівень освіти. Це також стосується докторантів, інтернів, педагогів і викладачів, якщо вони працюють не менш ніж на 0,75 ставки.

Крім того, право на бронювання мають працівники критично важливих підприємств у сферах оборони, енергетики, медицини та зв’язку.

За яких хвороб можуть визнати непридатним до служби?

Перелік захворювань, які є  підставою для непридатності, визначений наказом Міноборони №402.

Серед них — тяжкі психічні розлади, онкологія з метастазами, серцеві та легеневі захворювання, важкі форми епілепсії, ампутації кінцівок, серйозні проблеми з хребтом, бронхіальна астма, серцева недостатність і цукровий діабет.

До переліку входять й деякі інфекційні захворювання, зокрема ВІЛ, СНІД, туберкульоз і тяжкі форми гепатиту.

Остаточне рішення в кожному випадку ухвалює військово-лікарська комісія, яка визначає ступінь придатності людини до служби.

Кого мобілізують насамперед?

Мобілізаційні плани для регіонів формує Генеральний штаб ЗСУ. Саме він визначає необхідну кількість людей та перелік спеціальностей для Сил оборони.

Загалом такі документи належать до службової інформації та не публікуються.

На практиці ж першочергово мобілізують людей із бойовим досвідом, тих, хто вже проходив службу, а також фахівців дефіцитних професій, які потрібні армії.

Пріоритет також надають військовозобов’язаним, яких ВЛК визнала придатними та які не мають відстрочки чи бронювання.

До якого часу триватиме мобілізація?

Станом на зараз воєнний стан і загальна мобілізація офіційно продовжені до 2 серпня 2026 року.

Від початку повномасштабної війни ці терміни вже неодноразово подовжували — щоразу на 90 днів.

Юристи наголошують: навіть після скасування воєнного стану мобілізованих не звільнять автоматично. Для демобілізації потрібен окремий указ президента, який визначить порядок і строки звільнення військових зі служби.

Що зміниться у червні для чоловіків під час виїзду за кордон?

У червні Держприкордонслужба планує запустити новий онлайн-сервіс для перевірки тимчасових обмежень на виїзд.

Тепер через особистий кабінет громадяни зможуть перевірити, чи є щодо них судові обмеження або заборони виконавчої служби — наприклад через борги, штрафи чи несплату аліментів.

Водночас обмеження, пов’язані саме з воєнним станом і правилами виїзду військовозобов’язаних, у сервісі не відображатимуться.

Зауважимо, що для перетину кордону чоловікам віком від 23 до 60 років потрібен: чинний військово-обліковий документ, актуальні дані в ТЦК та СП, документи про відстрочку або іншу законну підставу для виїзду, а також закордонний паспорт.

Інформацію перевірятимуть через електронні державні реєстри. Якщо дані у документах, застосунку «Резерв+» чи реєстрі «Оберіг» не збігатимуться, у виїзді можуть відмовити навіть за наявності формальних підстав.

Нагадаємо, що прикордонники повідомили про ситуацію на кордоні з Білоруссю.

Наразі вони  не фіксують скупчення техніки чи військових Білорусі та Росії безпосередньо біля українського кордону, однак загроза нового вторгнення з півночі все ще зберігається.

Читайте також:

  1. Працювати 4 дні, а отримувати за 5: як ісландську “чотириденку” застосувати в Україні
  2. На кордоні з Польщею затримали автобус через «подарунок» у багажі пасажирки: такого не чекали навіть прикордонники
Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?