Ключові тези:
- Якщо стороння людина відкрито користується вашим майном понад 10 років, суд може визнати її новим власником.
- Найбільше ризикують власники покинутих будинків, дач і земельних ділянок, які роками залишаються без догляду.
Багато українців впевнені: якщо документи на будинок або землю оформлені правильно, хвилюватися немає про що. Але у новому Цивільному кодексі є не дуже приємне нововведення, яке можна сміливо назвати юридичною пасткою. Йдеться про набувальну давність — механізм, через який нерухомість можуть переоформити на іншу людину через суд.
Вам буде цікаво: Змушуватимуть миритися і змінювати прізвище? Новий Цивільний кодекс викликав гучні суперечки
Як працює набувальна давність
Уявімо ситуацію: жінка має квартиру в місті та спадковий будинок у селі. Після смерті батьків вона майже перестала туди їздити — спершу через сімейні проблеми, потім через роботу, а згодом через війну. Будинок стояв порожній, хоча всі документи були оформлені належним чином, а земля внесена до кадастру.
Тим часом сусід почав доглядати за ділянкою: косив траву, обробляв город, висаджував дерева, ремонтував паркан і навіть оплачував податки. Через кілька років він звернувся до юриста із запитанням, чи може оформити це майно на себе.
І виявилося, що така можливість справді існує.
Щоб зрозуміти, чому це кардинально змінює правила гри, погляньмо на офіційні відмінності між старою (чинною) нормою та пропозиціями нового кодексу:
| Критерій порівняння | Як діє закон зараз | Що пропонує Новий кодекс |
| Статус сторонньої особи | Незаконний володілець чужого майна, який не має на нього прав. | Офіційний статус «Посідача», що охороняється законом. |
| Права сторонньої особи | Не має правового захисту, власник може виселити її в будь-який момент. | Може судитися із законним власником, якщо той діє без виконавчої служби. |
| Що потрібно довести в суді | Добросовісність (людина не знала, що у майна є реальний власник). | Фактичне «панування над річчю» (огородження, ремонт, контроль). |
Чому суд може стати на бік іншої людини
Новий Цивільний кодекс передбачає: якщо особа відкрито, безперервно та фактично користується чужим майном протягом 10 років, вона може звернутися до суду з вимогою визнати право власності.
Тобто людині не потрібно підробляти документи чи незаконно захоплювати нерухомість. Достатньо довести, що вона:
- доглядала за будинком або землею;
- користувалася майном як власним;
- сплачувала податки;
- підтримувала територію у належному стані;
- робила це регулярно та відкрито.
У таких справах важливими доказами стають квитанції, фото, відео, показання свідків та інші підтвердження фактичного користування.
Водночас справжній власник може опинитися у слабкій позиції, якщо роками не з’являвся на ділянці та ніяк не підтверджував своє право володіння.
Чи можуть біженці втратити своє житло
Потенційно новий Цивільний кодекс може ударити і по біженцях, які через війну змушені були виїхати за кордон і роками не можуть повернутися до своїх дач, будинків з огородами чи земельної ділянки.
Проте сам факт виїзду за кордон або тривалої відсутності ще не означає автоматичну втрату майна. Для набувальної давності потрібна сукупність умов:
- інша особа повинна відкрито та безперервно користуватися майном;
- робити це як «господар»;
- зазвичай протягом 10 років;
- а власник фактично не проявляє інтересу до майна.
Тому для біженців головна проблема — не сама відсутність, а повна відсутність контролю за майном. Якщо город чи дача пустує, а хтось роками їх доглядає, ремонтує, обробляє землю та збирає докази користування — теоретично ризики з’являються.
Особливо це актуально для:
- будинків у селах;
- дач;
- земельних ділянок;
- спадкового майна, яке роками пустує.
У подібних ситуаціях важливо діяти швидко: звертатися до місцевої ради, поліції або юриста. Адже кожен рік бездіяльності може зіграти на користь того, хто фактично господарює на вашій території.
Читайте також:
