Окупанти знайшли дешеву альтернативу шахедам і протидії поки що не існує

Ключові тези:

• «Молнія» заповнює прогалину між далекобійними «Шахедами» та близькими FPV-дронами, працюючи на дистанціях 20–40 км.
• Апарат використовується як камікадзе, розвідник, засіб мінування або логістичний транспорт.
• РФ свідомо обирає десятки дешевих дронів замість одного дорогого, намагаючись «завалити» фронт кількістю.

Також цікаво: «Шахеди», ракети та артилерія: як врятуватися під час атак і обстрілів – інструкція

Еволюція від хибної цілі до інструменту терору

В ефірі 24 каналу радник Міноборони Сергій Бескрестнов на псевдо «Флеш» розповів, що спочатку «Молнія» з’явилася на Харківщині як дешевий спосіб виснажити українську протиповітряну оборону. Це просте «літаюче крило» з ручним керуванням лише імітувало загрозу. Проте окупанти швидко адаптували конструкцію і почали закріплювати на ній 3–5 кг вибухівки. Тепер ці апарати цілеспрямовано атакують житлові квартали та транспортні артерії прифронтових міст, де використання дорогих ракет було б економічно недоцільним для агресора.

Багатофункціональність з фанери і пластику

Сергій Бескрестнов зазначає, що окупанти витискають максимум з конструкції «Молнії». На базі цього БпЛА створено цілу екосистему: від розвідувальних платформ до транспортників, що доставляють воду та провізію на передові позиції. Така багатозадачність робить дрон непередбачуваним, адже кожен помічений апарат може нести як камеру, так і протипіхотні міни або потужний заряд вибухівки.

Кількість як заміна якості

Основна проблема «Молнії» не в її технічних характеристиках, а в обсягах виробництва. Російське командування керується математикою виснаження: замість одного розвідника вартістю 100 тисяч доларів вони запускають 40 «Молній». Навіть якщо більшість буде збита або втрачена через перешкоди РЕБ, решта виконає завдання за значно менші гроші. Це створює ефект «хмари», з якою класичним засобам ППО боротися вкрай важко. «Флеш» порівнює цей дрон з КАБами, від яких і досі немає ефективного рішення.

Українці шукають протидію

Українські фахівці, зокрема команда «Центру радіотехнологій», зараз працюють над створенням комплексного рішення проти цієї масової загрози. Оскільки «Молнія» стала системним явищем, відповідь має бути такою ж масштабованою: від нових алгоритмів фіксації до спеціалізованих перехоплювачів. На відміну від РФ, яка тримається на кількох монопольних моделях, Україна робить ставку на конкуренцію приватних виробників, що дозволяє швидше адаптуватися до змін на полі бою.

Росіяни вже спробували ліквідувати «Флеша»

Полювання росіян на Сергія Бескрестнова, зокрема прицільний удар чотирма реактивними «Шахедами» по його будинку, підкреслює вагу технологічного протистояння. Використання онлайн-керування через Mesh-мережі для точного влучання в оселю експерта свідчить про те, що Росія розглядає українських розробників та радників як пріоритетні цілі. Це підтверджує, що боротьба в ефірі та на рівні інженерних рішень є не менш важливою, ніж безпосередні бойові дії.

Росія намагається виграти за рахунок масовості примітивних засобів, які дешево виробляти і боляче втрачати обороні України. Боротьба з таким типом загроз потребує не лише нових засобів РЕБ, а й асиметричних рішень, які б робили запуски масових дронів неефективними.

Читають зараз:

• Наземний робот врятував 77-річну жінку на Донеччині (відео)
• Графіки відключень світла: 4 способи, як дізнатися свою чергу (відео)