Змушуватимуть миритися і змінювати прізвище? Новий Цивільний кодекс викликав гучні суперечки

Ключові тези:

• Суд може ініціювати “примирення” подружжя під час розлучення, якщо визнає це таким, що відповідає “доброзвичайності”.
• Один із колишнього подружжя зможе через суд вимагати повернення іншого до дошлюбного прізвища у разі “негідної поведінки”.

Верховна Рада 28 квітня підтримала у першому читанні з подальшим доопрацюванням відповідно до ч.1 ст.116 та з урахуванням рекомендацій профільного комітету законопроєкт №15150, спрямований на комплексну модернізацію цивільного законодавства України. За відповідне рішення проголосували 254 народні депутати.

Ініціатива передбачає ґрунтовне реформування системи приватного права через оновлення дев’яти книг, які регулюватимуть особисті немайнові, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватноправові відносини.

У поясненні до документа наголошується, що запропоновані зміни мають на меті усунення радянських правових підходів та гармонізацію українського законодавства із сучасними європейськими стандартами.

Втім, частина положень уже викликала жорстку критику серед депутатів та експертів. Особливе обурення спричинили норми про “примирення подружжя” та поняття “доброзвичайності”.

Про це публічно висловилась народна депутатка Інна Совсун. За її словами, новий кодекс дозволяє суду вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає “доброзвичайності”, яку автори документа трактують як сукупність моральних норм, етичної поведінки та суспільних уявлень про належне.

Фактично це означає, що суд може вирішити: розлучення є “неморальним”, а отже — подружжя намагатимуться примирити. Особливо це стосується сімей із дітьми, де такі заходи можуть стати обов’язковими.

Критики законопроєкту наголошують: це може затягувати процес розлучення, збільшувати фінансові витрати та створювати додаткове втручання держави у приватне життя людей.

Окрему хвилю дискусій викликала норма про прізвище після розлучення. У проєкті кодексу передбачено, що один із колишнього подружжя зможе через суд вимагати повернення іншого до дошлюбного прізвища у разі “негідної поведінки”, зокрема через зраду чи аморальні вчинки.

Хоча формально правило стосується і чоловіків, і жінок, критики звертають увагу: у більшості випадків саме жінки після шлюбу змінюють прізвище, а після розлучення часто залишають його через дітей або складну процедуру заміни документів.

На думку Інни Совсун, окремі положення нового кодексу більше нагадують “радянський домострой”, ніж сучасне європейське законодавство.

“Ми інтегруємо країну в Євросоюз чи в якусь жахливу антиутопію?” — підсумувала депутатка.

До речі, норму про одруження в 14 років після хвилі критики прибрали, можливо, депутати задумаються і над іншими, не менш спірними нормами, які викликали таку бурю негативних емоцій.

Читайте також:

• Нові правила субсидій: кому продовжать виплати без заяв, а кому — ні (відео)
• Нові правила: чи виженуть на вулицю за борг по комуналці (відео)