Банківська таємниця під загрозою: як новий закон від Кабміну посилює контроль за рахунками громадян

Ключові тези:

• У Верховній Раді готують до розгляду законопроєкт №14327, який подається як крок до приєднання України до європейської платіжної системи SEPA.
• Документ передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків і розширення доступу державних органів до фінансових даних громадян.
• Експерти попереджають: нові правила можуть суттєво послабити банківську таємницю та посилити контроль над фінансовими операціями.

Україна може отримати доступ до Єдиної зони платежів у євро — SEPA. Саме цим пояснюють появу урядового законопроєкту №14327, який Верховна Рада має розглянути найближчим часом.

Як повідомляє Banker.ua з посиланням на регулятора, документ подають як необхідний крок для фінансової інтеграції з Європейським Союзом. У разі приєднання до SEPA громадяни та бізнес отримають спрощені перекази у євро, швидші транскордонні платежі та потенційно нижчі банківські комісії.

Раніше ми розповідали, як перетин кордону впливатиме на призначення субсидій.

Що дасть українцям приєднання до SEPA?

У разі прийняття закону, переказ коштів до країн ЄС стане схожим на звичайні операції між українськими банками. Саме цим аргументом влада пояснює важливість законодавчих змін.

Втім, за технічними змінами у платіжній системі приховані значно ширші новації, які стосуються доступу держави до фінансової інформації.

Так, одним із ключових положень законопроєкту є створення централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів громадян. Йдеться не про розкриття сум на рахунках чи вмісту комірок, а про фіксацію факту їх існування, дати відкриття та банку, який обслуговує клієнта.

Фактично ж така база дозволить швидко встановлювати, у яких банках людина має рахунки або користується банківськими сейфами.

Особливу увагу експертів привертає й перелік органів, які отримають доступ до цього реєстру. Серед них — податкова служба, Держфінмоніторинг, НАБУ, ДБР, СБУ, Національна поліція, прокуратура, а також державні та приватні виконавці.

Якщо раніше пошук рахунків вимагав окремих запитів до банків, то після запуску реєстру процедура стане значно швидшою. На думку критиків, це суттєво послаблює традиційний принцип банківської таємниці.

Окрім того, банки повинні будуть передавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки, залишки коштів і фінансові операції громадян, які отримують державні виплати.

Як зміняться правила для власників бізнесу і розмір штрафів?

Документ також змінює правила розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Компанії, фонди та інші структури повинні будуть детальніше повідомляти, хто фактично контролює активи.

Законопроєкт зобов’язує вказувати не лише формальних власників, а й засновників, довірчих керуючих і кінцевих вигодоодержувачів, особливо якщо йдеться про міжнародні структури чи трасти.

За подання недостовірної інформації передбачені суттєві фінансові санкції. Якщо до державного реєстру внесуть неправдиві дані про бенефіціара, штраф може сягати 510 тисяч гривень.

У разі порушення строків подання інформації сума стягнення становитиме 170 тисяч гривень. Також посилюється вимога до документів: копія паспорта бенефіціара повинна бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання.

Національний банк отримає додаткові інструменти впливу на фінансові установи. У разі порушень правил фінансового моніторингу регулятор повинен буде оперативно повідомляти про застосовані санкції.

Інформацію про штрафи, обмеження або навіть відкликання ліцензії планують оприлюднювати протягом п’яти робочих днів

Що викликає  запитання у експертів?

Попри заявлені цілі інтеграції з європейським фінансовим простором, документ уже викликав критику з боку юристів і аналітиків.

Фахівці також критикують юридичну якість документа. У тексті використовуються терміни, які не закріплені у кримінальному законодавстві, що може ускладнити практичне застосування нових норм.

У підсумку законопроєкт №14327 розглядають не лише як технічний крок до приєднання України до SEPA. Йдеться про масштабну зміну системи фінансового контролю, яка може вплинути на баланс між прозорістю фінансових операцій та правом громадян на приватність.

Читайте також:

• Житло лише за договором — які покарання готують “підпільним” орендодавцям
• «Досвід має значення»: в Україні готують програму з працевлаштування людей у віці 50+