Міжнародний реєстр збитків: як правильно подати заяву — головні помилки

Ключові тези:

• До Міжнародного реєстру збитків (RD4U) подано майже 90 тисяч заяв, але значна частина громадян припускається критичних помилок.
• Найпоширеніші проблеми — неправильний вибір категорії та нестача доказів.
• Реєстр збитків не гарантує компенсацію, але є обов’язковим першим етапом її отримання.

Українці подали до Міжнародного реєстру збитків RD4U майже 90 тисяч заяв у 14 категоріях, однак через типові помилки значний відсоток громадян так і не зміг задокументувати шкоду, завдану їм унаслідок російської збройної агресії. 

Найчастіше люди плутають категорії, не додають доказів або взагалі відкладають подачу заяви, очікуючи на «повний» пакет документів. 

Про це повідомив OBOZ. UA з посиланням на коментар голови парламентського комітету з питань організації державної влади Олени Шуляк. 

Раніше ми розповідали, як отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Найпопулярніші помилки при подачі заяви до Міжнародного реєстру збитків

За словами нардепки, найпоширеніша проблема — невідповідність обраної категорії заяви реальним обставинам. Зокрема, громадяни часто плутають категорії A3.3 (втрата житла або місця проживання) та A3.1 (пошкодження або знищення житлової нерухомості), подаючи заяву не за тим типом збитків.

Ще одна типова помилка — подання однієї заяви від усієї родини. У RD4U наголошують: кожен повнолітній член сім’ї, який зазнав втрат, має подавати окрему заяву. 

Заявники також часто не вказують орієнтовну суму збитків, не пояснюють логіку її розрахунку або не додають доказів фактичного проживання за адресою — особливо у випадках оренди житла без офіційної реєстрації.

Окремою проблемою є те, що люди взагалі не подають заяву, вважаючи, що без повного пакета документів це неможливо. Як підкреслює Шуляк, це хибне уявлення, особливо коли йдеться про майно на тимчасово окупованих територіях.

«Найгірше, коли громадяни не подаються взагалі. Навіть якщо ви не маєте підтвердження знищення житла на ТОТ, ви можете подати заяву про втрату доступу або контролю. У RD4U прямо зазначають: важливо подати максимум наявної інформації та правильно обрати категорію», — наголосила вона.

Шуляк пояснила, що A3.3 стосується факту втрати домівки та витрат на оренду чи пошук нового житла. Якщо ж людина є власником і її житло пошкоджене або знищене, слід подавати заяву в A3.1. При цьому кожен член родини, який утратив житло, має окремо заявлятися в A3.3.

Навіть відсутність офіційної реєстрації за адресою не є перешкодою: потрібно лише зібрати альтернативні докази проживання та вказати орієнтовну суму збитків із коротким поясненням розрахунку.

Ще одна складність — підтвердження права власності у категорії A3.1. Якщо майно не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, його рекомендують зареєструвати. Якщо це неможливо, заяву все одно можна подати, але слід додати докази спроб такої реєстрації. Важливо й те, що проведений після пошкодження ремонт не позбавляє права подачі заяви — необхідно лише підтвердити вартість робіт.

Окремо наголошується на майні на тимчасово окупованих територіях. Хоча державна програма єВідновлення наразі не охоплює такі випадки, у RD4U передбачена категорія A3.6 — втрата доступу або контролю, яка дозволяє зафіксувати відповідні збитки.

Технічні помилки при подачі заяв

Шуляк також звернула увагу на технічний момент: подача заяв можлива через портал «Дія», а не через мобільний застосунок, де доступний лише перелік категорій.

Ще одна поширена помилка — очікування автоматичної компенсації після подачі заяви. 

RD4U — це лише перший етап міжнародного компенсаційного механізму. Фактичні розміри виплат визначатиме спеціальна Компенсаційна комісія, рішення про створення якої вже оголошено.

Хто і за якими категоріями може подавати заяви?

Фізичні особи можуть подавати заяви за 14 категоріями збитків — від вимушеного переміщення та втрати житла до серйозних порушень прав людини. Наприкінці 2025 року така можливість з’явилася і для юридичних осіб — бізнесу та державних установ, які зазнали втрат через пошкодження інфраструктури або активів унаслідок дій російської федерації.

Читайте також:

• Не встигли прийняти спадщину? Що відбувається з майном і чи можна його повернути
• Договір дарування у 2026 році: скільки коштує та які документи потрібні