Раніше ми писали, що вітамін D: чому він такий важливий після 60 років?
У людей поважного віку головний біль може мати інші прояви, ніж у молодших, і його лікування потребує особливої уваги. Як зазначають вчені, найчастіше у старшому віці зустрічаються не класичні мігрені, а болі, пов’язані з іншим захворюванням або прийомом ліків. Саме тому важливо відрізнити первинний головний біль (наприклад, мігрень) від вторинного (який є симптомом іншої хвороби).
На що звертати увагу
Якщо головний біль з’явився вперше після 55 років — обов’язково зверніться до лікаря.
Головний біль може бути пов’язаний із тиском, судинами, порушенням сну або навіть перенесеним оперізуючим лишаєм.
Іноді біль може супроводжуватися порушенням зору або мови — ці симптоми можуть бути схожі на ознаки інсульту, тому потребують негайної допомоги.
Особливості лікування
В старшому віці організм може по-іншому реагувати на ліки. Те, що допомагало раніше, тепер може викликати побічні дії — запаморочення, сонливість, тиск, порушення пам’яті, травлення чи роботи серця. Часто призначають більш щадні методи лікування:
Прості знеболювальні — але лише у помірних дозах і не щодня.
Методи без ліків, наприклад:
- Спеціальні медичні пристрої, що стимулюють нерви (носяться на голові або руці).
- Вітаміни та добавки (наприклад, магній).
- Психотерапія або методи розслаблення.
- Укол знеболювального препарату навколо нерва (проводить лікар).
Нові підходи — препарати, які діють вибірково і не впливають на судини. Часто їх добре переносять навіть літні пацієнти, але вони можуть бути недоступні в Україні або потребувати особливих умов зберігання.
Важливо знати!
Не варто вживати знеболювальні частіше ніж 2 рази на тиждень, навіть якщо вони допомагають. Інакше може розвинутися «головний біль від ліків».
Повідомляйте лікарю про всі ліки, які ви приймаєте, навіть ті, що не пов’язані з головним болем.
Не займайтеся самолікуванням — обирати засоби має лише лікар, враховуючи загальний стан здоров’я.
Головний біль у літньому віці — не рідкість, але важливо не ігнорувати зміни в його характері. Лікування має бути безпечним і підібраним індивідуально. Турбота про себе — це не лише лікування, а й профілактика: повноцінний сон, зменшення стресу, фізична активність у межах можливостей і регулярне спілкування з лікарем.
Читайте також:
