Новини

На Хмельниччині садівник успішно вирощує теплолюбний інжир

Наразі хочу загострити увагу на інжирі і поділитися кількома порадами щодо вирощування цього екзотичного фрукту.

Інжир досить поширений у садівництві нашої країни. Про його цілющі властивості та агротехніку вирощування не раз мовилося в різних виданнях, тому повторюватися не буду. Найчастіше інжир радять саджати в глибокі ями, у яких він ховається на зиму. Це тяжка праця, яка не кожному до снаги. Тим більше що це неправильно та малоефективно. Яку б ми яму не викопали, за кілька років вона стає замалою – постійне підживлення та мульчування, яке за лічені дні заповнюється корінням, недовговічність підручних матеріалів (дошки, тонка жерсть тощо), якими обкладаються стінки викопаної ями, і найголовніше – ріст самого куща (саме кущем ми формуємо саджанець). Все це разом за 4-5 років призводить до того, що наша яма стає далекою від того місця, де можна сховати від морозів наш кущ.

Набагато простіше споруджувати раз на 3-4 роки навколо куща каркас із дерева або металу – кому як зручно. Потім його щільно обкласти пінопластом, краї обов’язково мають бути закопані у землю на 20 см. Поверх пінопласту натягується агроволокно білого кольору. Це щоб не стимулювати ранній рух соку в теплі зими. Агроволокно бажано найбільшої щільності. Що стосується пінопласту, то товщину вибираєте відповідно до сили морозів у вашому регіоні. Чим сильніші морози, тим товщі стінки.

Щоб кущі було легко укладати на зимівлю, потрібно протягом вегетації пригинати та фіксувати під кутом 45 градусів молоді пагони. Якщо кут більший, то при згинанні здерев’янілі пагони часто ламаються, втрачається значна частина врожаю. Перед укладанням місце зимівлі очищається від листя та бур’янів. Під гілки підставляються дерев’яні дошки або камені. Інакше гілки пустять коріння і приростуть до землі. Обов’язково потрібно в сховище покласти мишачу отруту, щоб не допустити пошкоджень гризунами.

Читайте також:

В’ячеслав ФРАНЦИШКО,

м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області.