Про це стало відомо з поста на сторінці в Facebook одного з авторів законопроєкту – голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи.
Раніше ми розповідали, коли повістка вважається врученою і кому обов’язково потрібно оновити свої дані, а хто може і не оновлювати.
“У ці часи робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні – це чи зможе він зберегти для себе критичних працівників? Тому, в законі ми заклали концепцію “економічного бронювання”, яка дозволить зберегти для економіки фахівців, які важко замінять”, – написав Наталуха.
Так, нардеп зазначив, що у законопроєкті передбачаються такі умови:
- Для того, щоб забронювати військовозобов’язаного, кожен суб’єкт господарювання сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника.
- Платити підвищений збір має не працівник, а сам бізнес, тобто роботодавець. Саме роботодавець визначає, хто для нього найбільш критичний та підтверджує це відповідними податками.
- Бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній або ФОП. Останні можуть бронюватись, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
- Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті №11332 “про особливості сплати військового збору за бронювання військовозобов’язаних”.
За словами депутата, найближчим часом буде подано ще два альтернативні законопроєкти, які включатимуть:
- модель із бронюванням за рівнем зарплати понад 35 тис грн;
- також змішану модель – 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.
Наталуха зазначає, що цей амбітний крок здатний забезпечити безперервну та прогнозовану роботу наших підприємств. А це означає, що будуть надходження до бюджету та фінансуватимуться наші Сили оборони.