Відповідає митрополит Антоній (Паканич):
«Нам не дано ані передбачити, ані спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій. Недорого такі прогнози варті в очах Того, у Чиїх руках світ, наше земне життя і вічна доля.
Потрібно примушувати себе повністю довіритися Богу. Але в чому полягає довіра? У зреченні своєї волі.
Ми малюємо собі певні картини майбутнього. Прогнозуємо розвиток відносин із людьми. Плануємо справи. Все це непогано, але тільки в тому разі, коли завтрашні плани не перекривають сьогоднішнього дня. Скільки людей поринають у роздуми про майбутнє, полишаючи при цьому турботу про близьких і свої обовʼязки.
Буде день, буде їжа – ось простий закон довіри до Бога. Не варто сьогодні дуже старанно хвилюватися про завтрашній день. Усьому свій час, все у владі Бога. Потрібно хоча б спробувати спокійно і цілком проживати і сьогоднішній день.
У Євангелії від Матвія наведено молитву «Отче наш», де є слова: «Хліб наш насущний даждь нам днесь» ( Мф . 6:11). У перекладі цей вірш звучить як «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Тобто ми мусимо просити у Господа щось життєво важливе – їжу тілесну та духовну – лише на сьогоднішній день, залишаючи Богові турботи про майбутнє.
Майбутнє не зумовлено. Багато в чому воно залежить від наших сьогоднішніх вчинків, думок, намірів, рухів серця, молитви і віри. Кожному плоду свій термін. Треба терпляче чекати, не забігаючи наперед. Найкраща турбота про завтрашній день – турбота про свою душу сьогодні» .
