- Душевна розмова
Хочеться чогось приємного, можливо, навіть казкового. І це бажання не залежить від віку, тому що в душі навіть дуже самовпевнена доросла людина – трохи дитина. Яка, до того ж, може боятися і бути розгубленою. Але це не привід здаватися. Саме про це йдеться в одній мудрій притчі.
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули… Стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють.
Перша сказала: «Я – спокій. На жаль, люди не вміють зберегти мене. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!». І вогник цієї свічки згас.
Друга промовила: «Я – віра, але я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі». Повіяв легкий вітерець сумнівів і загасив свічку.
Зажурившись, третя свічка сказала: «Я – кохання, але в мене немає більше сил горіти далі. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, хто любить їх найбільше, – своїх рідних». Довго не роздумуючи, і ця свічка згасла.
Раптом у кімнату зайшла дитина і побачила три згаслі свічки. Злякавшись, вона закричала: «Що ви робите! Ви повинні горіти – я боюся темряви!». Сказавши це, вона заплакала.
На що схвильована четверта свічка сказала: «Не бійся і не плач! Доки я горю, завжди можна запалити інші три свічки: Я – надія. Ніколи не гаси у собі світло надії».
***
Ми вітаємо наших читачів з прийдешнім Новим роком!
Бажаємо вам здоров’я і благополуччя. Нехай вас цілий рік зігрівають промені сонця і підтримує світло надії.
Редколегія газети “На пенсії”
Читайте також: Як передплатити газети «На пенсії» та «Пенсійна телепрограма» не виходячи з дому
