Православні: що святкуємо 14 серпня

14 серпня Церква відзначає три свята. Перше з них – Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Це свято є головною пам’яттю дня. Воно має візантійське коріння. Історія оповідає про те, що у південній країні – Візантійській імперії (і особливо в багатолюдному Константинополі) – якраз на серпень припадали спалахи холерних та інших інфекційних епідемій, від яких гинуло чимало людей. Віруюча ж людина завжди шукала і шукає сьогодні захисту у Бога. Тому 1 серпня за старим стилем Патріарх Константинопольський разом із кліром (священиками) і самим імператором виносили з царської скарбниці Чесне Древо Животворящого Хреста Господнього (саме того Хреста, на Якому був розп’ятий Спаситель). І здійснювали хресний хід по місту, щоб Господь своїм Хрестом врятував людей Своїх і благословив надбання Своє. Хресні ходи з Древом тривали майже два тижні – до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Паралельно служилися водосвятні молебні, і святою водою щедро окропляли жителів, вулиці і будинки Константинополя для вигнання усякої скверни і хвороби.

Також 14 серпня відбувається Святкування всемилостивому Спасу та Пресвятій Богородиці на честь небесного знамення ікон Господа нашого Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії.

І, нарешті, це день пам’яті семи мучеників Маккавеїв Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма, Маркела, матері їхньої Соломонії і вчителя Єлеазара. Докладно про їхній подвиг можна прочитати у Старому Завіті, у Другій Книзі Макавеїв, у шостому й сьомому розділах.

Дорогі брати і сестри, хочеться закликати всіх нас поглибленіше вивчати розумом і серцем, з молитвою, духовно історію православних свят, щоб не стати жертвою забобонів, які виникають з двох причин – через неуцтво і небажання сердечно і духовно жити церковним життям, змінюючи з Божою поміччю себе на краще, через прагнення лише прийти по якийсь освячений церковний атрибут (вербу, воду, мак, мед), не впустивши Христа у душу свою і забувши на період до наступного освячення про існування Церкви Божої.

Саме з цих причин, мені здається, деякі люди не бажають знати, хто такі святі мученики Маккавеї. Вони гадають, що є лише незрозуміла міфічна вигадана істота «Маковій». І тому потрібно у храмах освячувати мак. У свідомості людській духовний зміст свята перетворився на язичницький забобон.

Звичайно ж, можна в це свято освятити мак за чином із молитовника «Молитва на освячення всякого запашного зілля». Але, з одного боку, за Статутом 14 серпня освячуються тільки вода і мед нового врожаю. А з іншого – часто освячений мак використовують із забобонною метою: ним посипають дім для «захисту від відьом», кладуть у могилу до небіжчика, «щоб той не вийшов і не почав шкодити людям».

Мені здається, таким чином відбувається святотатство: освячена річ бере участь у діях, фактично пов’язаних з магією.

З 14 серпня починається Успенський піст, найкоротший з усіх постів. Він закінчується на свято Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня. Піст цей строгий.

Джерело: “Православная жизнь”

Раніше повідомлялося: Петрів піст: невідомі факти.