Приватизація не врятує: у яких випадках держава може забрати земельну ділянку

Ключові тези:

• Приватизована земля в Україні залишається приватною власністю, але в окремих випадках держава може її вилучити.
• Під час воєнного стану перелік підстав для втручання розширюється, хоча базовий принцип недоторканності зберігається.
• Вилучення ділянки можливе лише за законом, здебільшого з компенсацією та через судові процедури.

Питання можливого вилучення приватизованої землі регулює Земельний кодекс України. Загальне правило чітке: держава не може забрати землю, що перебуває у приватній власності. Винятки можливі лише за наявності вагомих підстав і, як правило, після судового рішення.

Раніше ми розповідали, коли потрібен дозвіл на перепланування квартири.

Коли можуть забрати приватизовану землю?

Ймовірність виникнення таких ситуацій зростає під час воєнного стану або через недотримання правил користування ділянкою. Йдеться, зокрема, про випадки, коли земля не використовується або використовується з порушенням цільового призначення, а держава визнає її необхідною для суспільних потреб.

Зауважимо, що під час воєнного стану нова приватизація суттєво обмежена. Проте ділянки, які вже оформлені у власність, вважаються недоторканними за умови дотримання вимог законодавства.

Підстави для вилучення приватизованої земельної ділянки

Найпоширеніша підстава для вилучення землі — суспільна необхідність. Ділянка може знадобитися для проєктів національного або місцевого значення, зокрема для будівництва доріг, об’єктів інфраструктури чи оборонних споруд. У таких випадках рішення ухвалюють Кабінет Міністрів або органи місцевої влади.

Процедура обов’язково передбачає грошову компенсацію за ринковою вартістю ділянки. Якщо вилучається земля з житловою забудовою, власнику також компенсують витрати на переселення. У разі незгоди з умовами справу розглядає суд.

Ще одна підстава — нецільове використання. Якщо земля оформлена, наприклад, для фермерства, але фактично не використовується, це може стати приводом для перевірки. Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу, ділянку можуть примусово продати через аукціон, якщо її не використовують понад три роки.

Окремо закон передбачає вилучення землі без компенсації у випадках грубих порушень — створення незаконних сміттєзвалищ або серйозного забруднення ґрунтів. Такі рішення ухвалюють виключно через суд.

Під час воєнного стану можливе й тимчасове використання приватизованої землі для потреб оборони, наприклад для розміщення військової техніки. У цьому разі власник не втрачає права на ділянку, а після завершення воєнного стану земля повертається разом із компенсацією завданих збитків.

Скільки коштує приватизація землі у 2026 році?

Хоча стаття 121 Земельного кодексу гарантує право на безплатну приватизацію землі, на практиці оформлення супроводжується значними витратами. 

Виготовлення документації із землеустрою коштує від 8 до 25 тисяч гривень. Геодезичні роботи та встановлення меж обійдуться ще у 4–12 тисяч гривень. Додатково сплачується державна реєстрація права власності — 350 гривень.

Читайте також:

• Як оформити спадщину, якщо спадкодавець жив на окупованій території
• Безкоштовний проїзд для пенсіонерів у 2026 році: де пільги діють, а де водії порушують закон