Ключові тези:
До редакції звернулася киянка Світлана Валеріївна, якій у жовтні виповнилося 63 роки. Жінка отримує пенсію за віком і продовжує працювати. Вона боїться, що пенсію обчислюють неправильно, а в Пенсійному фонді її не хочуть перераховувати належним чином.
«Щодо зарплати і стажу — працюючим пенсіонерам нічого не хочуть перераховувати й додавати. Але ж ми працюємо і сплачуємо офіційно великі податки. Я, наприклад, сплачую 5, 6, 7 тисяч податків щомісяця», — скаржиться пенсіонерка.
Ця, здавалося б, невеличка репліка насправді зачіпає багато аспектів. Тут ідеться і про порядок перерахунку пенсії, і про механізм її обчислення, і про доцільність сплати податків, і про устрій пенсійної системи загалом.
Вам буде цікаво: Перерахунок пенсії кожні два роки: що змінюється для працюючих пенсіонерів
Для початку нагадаємо про порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам. Чинне законодавство передбачає, що людина, яка вийшла на пенсію, але продовжує працювати, має право на перерахунок пенсії кожні два роки.
Наприклад, якщо людина вийшла на пенсію в 60 років, а потім відпрацювала ще два роки, їй згодом зарахують ці два додаткові роки роботи до страхового стажу. Теоретично це має призводити до збільшення пенсії, хоча так відбувається не завжди. Усе залежить від нюансів розрахунків, виду пенсії та структури пенсійної виплати.
Якщо при цьому людина зберегла високий рівень зарплати, може бути проведений перерахунок і з урахуванням заробітку, що також впливає на основний розмір пенсії.
Втім, в обох випадках не варто розраховувати на велике підвищення. Після таких перерахунків коефіцієнти стажу та зарплати збільшуються несуттєво, а загальний розмір пенсії зростає в середньому на 200–300 гривень. У деяких випадках людина взагалі не відчуває підвищення: може відбутися перерозподіл сум усередині пенсії. Наприклад, збільшується основний розмір пенсії, але доплата до встановленого мінімального розміру зменшується. У результаті загальний розмір пенсійної виплати залишається без змін.
Раніше, щоб зробити такий перерахунок, потрібно було подавати заяву після того, як минуло 24 місяці з моменту призначення пенсії або останнього перерахунку. Навіть якщо людина відпрацювала після виходу на пенсію менше двох років, їй усе одно могли врахувати додатковий стаж, але не раніше ніж через два роки.
Зараз для такого перерахунку подавати заяву необов’язково. У Пенсійному фонді щовесни перевіряють пенсійні справи працюючих пенсіонерів. Якщо станом на 28 лютого людина набула додаткових двох років неврахованого страхового стажу, їй проводять відповідний автоматичний перерахунок пенсії з 1 квітня.
Отже, потрібно відстежувати, коли було призначено пенсію, коли востаннє проводили перерахунок за стажем і до якої дати його врахували. Тоді буде зрозуміло, коли виникає право на наступний перерахунок.
З документів, які надіслала пані Світлана, випливає, що станом на вересень 2026 року вона отримувала пенсію в розмірі 5230 гривень, маючи при цьому 43 роки стажу.
Якщо рахувати приблизно, основний розмір пенсії за віком у такому випадку становить 43% від зарплати, яка обчислюється за доволі громіздкою та не дуже справедливою формулою. У Світлани Валеріївни зарплата для обчислення пенсії наразі становить приблизно 11 837 гривень.
У конкретному випадку основний розмір пенсії становить близько 5090 гривень. Решта — це доплата за понаднормовий стаж, приблизно 140 гривень.
Уявімо, що жінці проведуть перерахунок пенсії та додадуть ще два роки стажу. Тоді основний розмір пенсії становитиме вже не 43%, а 45% від розрахункової зарплати. Тобто він збільшиться орієнтовно на 236 гривень, якщо не враховувати копійки.
Так само ще на 2 відсоткові пункти збільшився б показник доплати за понаднормовий стаж. Зараз він становить 13% від прожиткового мінімуму, а після перерахунку міг би зрости до 15%.
До речі, через те, що пенсіонерка продовжує працювати, під час розрахунку доплати застосовують застарілий прожитковий мінімум, який діяв ще у 2015 році: 1074 гривні × 13% = 139,96 гривні.
Лише після звільнення цей показник приведуть до сучасного рівня, і тоді доплата за понаднормовий стаж збільшиться більш ніж удвічі: 2595 гривень × 13% = 337,35 гривні.
Інша річ, що й цей офіційний прожитковий мінімум давно не відповідає реальним цінам і потребам людини. Але в Пенсійному фонді спираються саме на нього, оскільки так передбачено чинним законодавством.
Далі — найцікавіше. Як бачимо, пенсія Світлани Валеріївни нижча за середню по Україні. Згідно зі статистикою Пенсійного фонду, станом на 1 жовтня 2026 року українські пенсіонери в середньому отримували 7287,81 гривні.
При цьому зарплата жінки, принаймні в першій половині року, була трохи вищою за середню по Україні. Наприклад, у січні вона отримала 27 640 гривень, тоді як середня зарплата по Україні в січні поточного року становила 21 876 гривень.
Тут варто звернути увагу ще на два цікаві факти.
По-перше, як зазначалося вище, для обчислення пенсії в цьому випадку враховують не сучасну зарплату, а лише 11 837 гривень. Це усереднений заробіток жінки за багато попередніх років, купівельна спроможність якого суттєво знизилася через інфляцію.
По-друге, на прикладі того ж січня 2026 року бачимо, що з огляду на її зарплату до Пенсійного фонду було сплачено понад 6000 гривень ЄСВ. Єдиний соціальний внесок становить 22% від зарплати.
Фактично жінка своєю працею щомісяця забезпечує надходження до системи соціального страхування суми, яка повністю покриває витрати на її пенсію. Але тоді постає питання: де ті внески, які вона сплачувала протягом усього життя, і де пенсія, яку вона заробила раніше?
Отже, жінка може взагалі не працювати й надалі отримувати ті самі 5,5 тисячі гривень пенсії або навіть трохи більше. Але вона працює, і завдяки її внескам пенсію отримує ще й хтось інший. Її ж власна пенсія, попри суттєві відрахування до системи соціального страхування, зростає дуже повільно.
Сучасні правила індексації ситуацію не виправляють. Цей приклад яскраво демонструє один із недоліків української пенсійної системи, яка називається солідарною.
Її сутність полягає в тому, що люди працюють протягом життя, сплачують страхові внески, а за рахунок цих надходжень фінансуються пенсії. Той, хто працює сьогодні, фактично забезпечує виплати нинішнім пенсіонерам. Потім, коли людина втрачає працездатність і сама виходить на пенсію, вона також може розраховувати на виплати за рахунок бюджету Пенсійного фонду.
При цьому, звісно, враховуються стаж людини, її зарплата протягом життя та деякі інші чинники.
Але в підсумку бачимо, що формула розрахунку пенсії не є ідеальною і не враховує всіх нюансів. Ба більше, для забезпечення виплат усім нинішнім пенсіонерам бюджет Пенсійного фонду потребує чималих дотацій.
У результаті маємо ситуацію, коли людина працювала протягом життя, сплачувала внески, а коли настав час виходити на пенсію, надходжень до бюджету Пенсійного фонду не вистачає для фінансування всіх пенсійних виплат.
Тож коли Пенсійний фонд жартома називають фінансовою пірамідою, це вже не зовсім жарт, а радше критична оцінка проблем солідарної системи.
Недарма на цьому тлі дедалі частіше лунають розмови про необхідність запровадження накопичувальної пенсійної системи. Вона передбачає, що частина страхових внесків людини має надходити не до спільного бюджету, а на персональний рахунок майбутнього пенсіонера.
За схожим принципом діє й система добровільного пенсійного страхування, коли людина довіряє свої кошти недержавним пенсійним фондам. У такому разі людина сама вирішує, чи накопичувати собі на пенсію, чи ні.
У чинній солідарній системі це працює інакше: сплачувати обов’язкові внески потрібно в будь-якому разі.
При цьому варто розуміти, що податки та страхові (соціальні) внески — це дещо різні речі. Ці платежі мають різне призначення та механізми нарахування і сплати. Але це вже окрема тема та привід для інших роздумів.
Так. За наявності передбачених законодавством підстав пенсію можуть перерахувати з урахуванням додаткового страхового стажу, а в окремих випадках — і заробітку.
Автоматичний перерахунок за страховим стажем зазвичай проводять з 1 квітня, якщо на 1 березня є необхідні підстави для такого перерахунку.
Через особливості розрахунку основного розміру пенсії та доплат. Збільшення однієї складової виплати може супроводжуватися зменшенням іншої.
Для визначення доплати працюючим пенсіонерам застосовують показник прожиткового мінімуму, встановлений на момент призначення пенсії або її перерахунку, відповідно до чинних правил. Після звільнення виплату можуть перерахувати з урахуванням актуального показника.
У солідарній пенсійній системі внески не накопичуються на індивідуальному рахунку людини, а спрямовуються на фінансування пенсійних виплат. Персональні накопичення передбачені іншими моделями пенсійного забезпечення.
Читайте також:
Минулої зими понад 17 мільйонів українців отримали по 1000 гривень державної допомоги. Чи варто очікувати…
Трудова книжка загубилася, згоріла або залишилася на окупованій території? Це ще не означає, що роки…
Літнім людям не завжди потрібен постійний медичний догляд, але з віком їм може бути складно…
Частина українців мають змогу отримати безкоштовні гуманітарні набори, які допоможуть легше пройти зимовий період. Куди…
У 2026 році частині військових пенсіонерів зменшили виплати через застосування понижувальних коефіцієнтів. Деякі з них…
Опалення ввімкнене, але в одній кімнаті тепло, а в іншій доводиться кутатися в ковдру? Як…