Ключові тези:
- 1 гривня — не для самого переселенця: за символічну плату державні або комунальні об’єкти зможуть орендувати певні установи та організації для розміщення ВПО.
- Житло тимчасове: його надають на строк до одного року з можливістю продовження, але приватизувати чи викупити його не можна.
- Закон поки не запрацював: Верховна Рада його ухвалила, але станом на 29 вересня він ще очікує на підпис президента.
Держава повідомила новину, на яку чекали багато переселенців. Тепер цілі будинки та гуртожитки зможуть здавати в оренду всього за 1 гривню. Звучить майже як казка, і саме тому варто детально розібратися в усіх нюансах. Що насправді змінює новий закон і кому тепер світить житло за 1 гривню? Хто справді зможе отримати житло, а для кого це знову залишиться лише словами?
Раніше ми розповідали, що у жовтні переселенців реєструватимуть по-новому: що буде з довідками ВПО.
Що змінив новий закон про оренду державного майна
У законі про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 3 жовтня 2019 року була норма, яка фактично забороняла передавати цілі будівлі — будинки, гуртожитки — під житло для переселенців.
Саме цю норму Верховна Рада поки не скасувала, але тимчасово призупинила до 1 січня 2028 року.
До цього ситуація виглядала майже абсурдно. Порожні державні будинки є. Гуртожитки, які роками стоять закритими, є. Міжнародні партнери, готові вкладати кошти в їхній ремонт, також є. І люди, які втратили житло через війну та яким просто нікуди йти, на превеликий жаль, теж є.
Здавалося б, варто поєднати одне з іншим — і сотні сімей отримають дах над головою. Але фактично поселити їх туди не можна було через законодавчу колізію, яка повністю блокувала передачу таких будівель в оренду.
Урядова постанова № 205 ще з лютого цього року начебто прямо дозволила передавати державні будівлі під тимчасове житло для переселенців і робити це саме таким способом — через оренду.
Крок начебто правильний і дуже потрібний, але водночас сам закон про оренду говорив протилежне. У ньому прямо зазначено, що на житло з державного та комунального фонду оренда не поширюється.
І що виходило? За постановою можна, а за законом — заборонено.
А поки ці дві норми суперечили одна одній, страждали реальні люди, адже передача будівель для переселенців фактично зупинилася по всій країні.
Отже, Рада зробила, по суті, одну річ — призупинила в законі ту саму норму, яка виводила державне та комунальне житло з правил оренди.
І нарешті механізм, який був заблокований, може хоч якось запрацювати.
Хто насправді зможе орендувати житло за 1 гривню
Це найважливіший момент, на якому спотикається майже кожен, хто побіжно читає цю новину.
Заголовки в ЗМІ багато хто зрозумів так: тепер я, переселенець, піду й орендую собі державний будинок за одну гривню.
Але насправді механізм працює інакше.
Орендує житло не людина, а держава для людини. Точніше, громада, місцева влада або комунальна установа.
Вона бере цей будинок в оренду за символічну плату, а вже потім у ньому розміщують переселенців.
Держава передбачила фактично дві пільгові ставки — залежно від того, хто саме орендує будівлю для переселенців.
Перший випадок — коли об’єкт орендують громадські або благодійні організації. Саме вони найчастіше залучають міжнародні гранти на ремонт таких будівель.
Для них ставка становить 0,01% від звичайної вартості оренди.
Простіше кажучи, знижка — 99,9%.
Логіка тут така: нехай вони платять буквально копійки, щоб зекономлені кошти можна було спрямувати на ремонт, а не на оренду.
Другий випадок — коли будівлю бере бюджетна установа — наприклад, школа, лікарня, будинок культури чи спортивна база.
Або підприємство, у якому понад половину належить державі.
Для них діє та сама легендарна ставка — 1 гривня на рік за кожен об’єкт.
Хто має першочергове право на житло
Сам закон про оренду цих деталей не містить. Він лише розблокував механізм, який не працював.
А ось умови проживання прописані в окремому урядовому порядку, який діє вже не перший рік.
Претендувати на місце в такому житлі може переселенець, який перебуває на офіційному обліку, тобто має статус ВПО в державному реєстрі.
Але, звісно, місць менше, ніж охочих, тому діє черговість за балами.
Найбільше балів, а отже, і пріоритет, мають сім’ї з дітьми, вагітні жінки, люди, які втратили працездатність, і, звісно, люди похилого віку, чиє житло зруйноване.
Додаткові бали передбачені за інвалідність та інші складні обставини.
Тобто пенсіонери, які втратили житло, перебувають серед тих, хто має високий пріоритет у черзі.
Чи є обмеження за доходами, роботою та наявністю нерухомості
Чи є обмеження за доходами? Чи зобов’яжуть людей працювати?
Обов’язку працювати немає — ніхто не поставить умову: спочатку влаштуйтеся на роботу, а тоді отримаєте житло.
Обмеження за доходами як такого також немає.
Єдиний нюанс стосується іншого житла.
У заяві запитують, чи є у вас або членів вашої родини власна нерухомість у безпечних районах.
Логіка проста: житло надають тим, кому справді нікуди йти.
Тому якщо у вас є квартира або будинок десь на підконтрольній території і житло ціле, це можуть врахувати не на вашу користь.
На який строк дають житло та за що можуть виселити
Житло не надається назавжди, і його справді можуть забрати.
Таке житло надають безкоштовно, але на строк до одного року.
Далі оренду можна продовжити, якщо обставини не змінилися і власного житла ви так і не отримали.
Тобто договір можна продовжити, але не автоматично, і про це потрібно буде подбати окремо.
За що житло можуть забрати достроково?
Якщо ви, наприклад, отримали інше житло — у власність або за іншою програмою, якщо втратили статус ВПО, якщо в заяві вказали неправдиві дані, систематично порушуєте правила проживання або псуєте майно, якщо більше половини строку фактично там не проживаєте.
Тримати житло про запас, а самому жити в іншому місці не вийде.
Також житло можуть забрати, якщо ви систематично не сплачуєте комунальні послуги.
Адже саме проживання безкоштовне, але рахунки за спожиті електроенергію, воду та тепло лягають на вас відповідно до договору найму.
І ще один момент.
Якщо після ухвалення рішення ви понад 30 днів без поважної причини не забрали дозвіл на заселення, місце можуть віддати наступному в черзі.
Але все ж пам’ятайте: виселити просто так, за чиєюсь забаганкою, вас не можуть.
Дострокове виселення відбувається виключно через суд.
Чи можна викупити або приватизувати тимчасове житло
Ні, таке житло приватизувати заборонено.
Його не можна ані викупити у власність, ані обміняти, ані розділити, ані здати комусь у суборенду.
Це тимчасове житло — саме на той період, поки людина стає на ноги.
Держава дає перепочинок і дах над головою, а не квадратні метри у власність.
Як отримати тимчасове житло
Звертатися потрібно до органу місцевого самоврядування — міської, селищної або сільської ради — або до ЦНАПу за місцем перебування.
Там потрібно подати письмову заяву про взяття на облік осіб, які потребують тимчасового житла.
Із собою потрібно взяти:
- паспорт або інший документ, що підтверджує громадянство;
- довідку про взяття на облік як ВПО, а з 22 жовтня це буде витяг із реєстру;
- ідентифікаційний код;
- документи про склад сім’ї;
- документи, що підтверджують ваш пріоритет, наприклад, факт зруйнування житла.
Держава запевняє, що рішення за заявою приймають швидко — зазвичай протягом одного робочого дня.
Стати на облік можна навіть тоді, коли у вашій громаді такого житла поки немає.
Тобто ви можете зайняти чергу заздалегідь, а не чекати, поки будинок з’явиться.
Підводні камені закону та строки дії пільги
Закон нічого особисто нікому не гарантує.
Він лише усуває перешкоду для громад.
А далі все залежить від кожної конкретної громади. Десь одразу все зроблять, а десь можуть відкласти питання надовго.
По-друге, це тимчасовий механізм.
Норма діє до 1 січня 2028 року, а саме житло надають на строк до одного року з можливістю продовження.
По-третє, таке житло не стає приватною власністю — ані зараз, ані згодом.
І нарешті, стежте за реєстрацією та статусом.
Без офіційної реєстрації переселенець ризикує втратити виплати на проживання.
І тут важлива дата — 22 жовтня, коли для переселенців змінюється основний документ, що підтверджує статус.
Коли закон реально запрацює
Що ми маємо напевно?
Верховна Рада ухвалила цей закон 17 вересня, за нього проголосували 233 депутати.
Закон пройшов Раду, але для остаточного набуття чинності його має підписати президент.
Станом на момент запису цього відео підпису ще немає.
Водночас ті самі депутати говорять, що ще до зими поселять тисячі сімей.
Але поки це лише слова, які здаються надто оптимістичним прогнозом.
Скільки сімей реально отримають житло — побачимо.
Популярні запитання
Хто може претендувати на тимчасове житло?
ВПО, які офіційно перебувають на обліку осіб, що потребують тимчасового житла.
Чи правда, що переселенець зможе орендувати будинок за 1 гривню?
Ні. 1 гривня — це орендна плата за об’єкт для певних установ та організацій, а не вартість оренди для самої ВПО.
На який строк надають житло?
До одного року з можливістю продовження, якщо обставини не змінилися.
Чи можна приватизувати таке житло?
Ні. Його не можна приватизувати, викупити, обміняти або здати в суборенду.
Куди звертатися?
До органу місцевого самоврядування або ЦНАПу за місцем перебування.
Коли закон почне діяти?
Після підписання президентом та офіційного опублікування. Станом на 29 вересня 2026 року підпису ще не було.
Читайте також:
