Ключові тези:
Раніше ми розповідали, чому після 40 змінюється запах тіла: вчені назвали причину, про яку мало говорять.
Однією з найпоширеніших проблем у сім’ях психологиня називає ситуацію, коли бабусі й дідусі порушують правила, встановлені батьками. Наприклад, мама і тато домовилися, що дитина має обмежений час користуватися гаджетами, не їсти багато солодкого чи лягати спати у певний час. Але коли онук приходить до бабусі, ці правила раптом перестають діяти.
“Батьки попросили: цього не можна, цього не давайте, стільки часу з гаджетами – і так далі. А бабусі й дідусі часто ці правила просто скасовують: «Ну посидь ще трохи», «Ну з’їж цю цукерку», «Хочеш пізніше лягти – добре». Тобто правила, які вибудовувалися довгий час, раптом анулюються”, – пояснює Юлія Калініна.
На перший погляд, така поблажливість здається проявом любові. Але для дитини це може бути сигналом: правила не є стабільними, дорослих можна розділяти на «добрих» і «суворих», а домовленості – обходити.
За словами психологині, дитині набагато легше, коли всі дорослі в її житті діють як команда.
“Для дітей чіткі правила, дозволи і заборони, коли вони однакові у всіх дорослих, набагато цінніші, ніж ситуація, коли з одними можна, а з іншими не можна”, – наголошує вона.
Ще одна поширена помилка – створення таємниць між бабусею чи дідусем та онуком від батьків.
“Інколи бабусі або дідусі щось роблять і кажуть дитині: «Тільки мамі й татові не кажи». Наприклад: ми зараз підемо туди, візьмемо це, зробимо те. Це дуже негативний досвід для дитини”, – говорить експертка.
На думку психологині, такі фрази можуть формувати у дитини звичку приховувати правду і вчать, що батьків можна обманути.
“Найгірше те, що таким чином підривається батьківський авторитет. Дитина отримує сигнал: батьків можна обійти, їм можна сказати неправду”, – пояснює Юлія Калініна.
У родині можуть бути маленькі приємні сюрпризи, подарунки чи секрети, але вони не повинні стосуватися порушення правил, встановлених батьками.
Часто між поколіннями виникають суперечки через різні погляди на виховання. Старші люди можуть говорити: «Ми так виховували – і нічого, виросли нормальними». Але сучасна психологія і педагогіка мають багато нових знань про дитячий розвиток, емоції та потреби дітей.
“Фрази на кшталт «У наш час дітей не балували», «Нам дали по одному місцю – і нічого» – це знецінення досвіду сучасних батьків. Це може призводити до конфліктів”, – каже психологиня.
І додає, що не варто змагатися і доводити, чиє виховання було правильнішим.
“Ми просто живемо у різні часи. У бабусь і дідусів були свої норми, у сучасних батьків – свої. Ми ніби з різних світів. І сперечатися, хто правий, часто означає лише витрачати сили та псувати стосунки”, – зазначає експертка.
Фраза про те, що онуків люблять сильніше, ніж власних дітей, знайома багатьом родинам. І хоча вона часто звучить як жарт, за нею можуть стояти глибші психологічні причини. Юлія Калініна пояснює: іноді надмірна любов до онуків стає своєрідною компенсацією.
“Часто бабусі й дідусі розуміють, що зі своїми дітьми вони щось не встигли, чогось не знали, не вміли. А зараз є більше інформації, більше можливостей, більше часу. І тоді виникає бажання ніби “долюбити» онуків”, – говорить вона.
Але іноді за такою поведінкою стоїть не лише любов до дитини, а й бажання виправити власні батьківські помилки.
“Це може бути внутрішня компенсація – спроба закрити свою потребу відчути себе хорошими батьками”, – пояснює психологиня.
Ще одна непомітна проблема виникає, коли бабусі й дідусі повністю зосереджуються лише на онуках і поступово втрачають контакт зі своїми дорослими дітьми.
“Іноді вони настільки занурюються в онуків, що менше уваги приділяють власним дітям. А дорослі діти все одно залишаються дітьми своїх батьків і потребують їхньої уваги”, – каже фахівчиня.
За її словами, здорові стосунки між бабусею, дідусем і батьками дитини дуже важливі для самого онука. Дитина відчуває себе безпечніше, коли бачить, що дорослі поважають одне одного і можуть домовлятися.
У деяких родинах можна почути думку, що діти дочки нібито ближчі бабусі, ніж діти сина. Але, за словами психологині, у сучасних сім’ях така позиція часто говорить не про онуків, а про проблеми у стосунках між дорослими.
“Якщо є таке розділення, можна припустити, що є певний внутрішній конфлікт із зятем, невісткою чи іншими членами родини. Онуки тоді стають своєрідним маркером цих проблем”, – пояснює Юлія Калініна.
Дитина не повинна ставати способом висловити образу чи неприйняття до когось із дорослих.
Психологиня наголошує: хорошими бабусями й дідусями стають не ті, хто дозволяє все, а ті, хто вміє підтримувати дитину і поважати її батьків. Передусім усі суперечки щодо виховання варто вирішувати без присутності онуків.
“Діти не повинні бути свідками конфліктів між дорослими. Коли всі домовляються спокійно і без них, дитина відчуває: ми одна команда”, – говорить експертка.
Також важливо не нав’язувати поради, навіть якщо є великий життєвий досвід.
“Замість того, щоб сказати: «Ти неправильно його вкладаєш спати», краще запитати: «У мене є думка щодо цього, можна я скажу?». Якщо людина готова почути – вона почує. Якщо ні – тему можна закрити”, – радить Юлія Калініна.
Головне правило – повага. Батьки мають право виховувати своїх дітей по-своєму, а бабусі й дідусі можуть залишатися важливими людьми поруч, які дарують тепло, підтримку і любов.
Читати також:
Ціни на фармацевтичну продукцію в Україні після пікового зростання почали знижуватися. Міністр охорони здоров’я Віктор…
Модель вже з'явилася в каталозі YA.UA, а на окремі конфігурації доступне попереднє замовлення iPhone 18…
Спільне життя без офіційного шлюбу не означає, що один із партнерів не може автоматично претендувати…
Харчова міль, зазвичай, непомітно оселяється в кухонній шафі, і виявляють її вже після появи комах.…
Після примусового стягнення боргів пенсіонеру гарантують залишок не нижче за прожитковий мінімум. Кабінет міністрів підготував…
Деякі категорії українців можуть розраховувати на підтримку у розмірі 19400 гривень на одне домогосподарство. Що…