Ключові тези:
- Пенсійну реформу знову обіцяють внести до Верховної Ради вже восени 2026 року: уряд говорить про нову модель із гарантованою базовою виплатою, яку раніше оцінювали щонайменше у 6000 гривень, але самого законопроєкту парламент поки не бачив.
- Навіть у разі ухвалення реформи різкого зростання пенсій очікувати не варто: Пенсійний фонд має значний дефіцит, а держава дедалі більше залежить від міжнародного фінансування, тому гучні обіцянки чиновників ще не означають реального підвищення виплат.
Чи варто очікувати на пенсійну реформу ближчим часом? За останньою інформацією відповідний законопроєкт має бути внесений до Верховної Ради вже восени цього року. З іншого боку, є багато прикладів, коли обіцянки чиновників не виконуються. До того ж реформа це не завжди про підвищення пенсій. Давайте розберемося.
Раніше ми розповідали, що до пенсії можуть додати ще гроші: хто має право на базову соціальну допомогу.
Скільки отримують українські пенсіонери?
За даними Пенсійного фонду станом на 1 липня 2026 року розмір середньої пенсії в Україні становив 7272,68 гривень, що приблизно на 13,5% більше, ніж рік тому (6410,17 гривень).
У відсотковому вимірі для воюючої країні це дуже непогано. Так чи інакше з року в рік пенсії продовжують поступово зростати. Інше питання, чи достатньо цієї суми для виживання середньостатистичному пенсіонеру і чи покриває такий відсоток реальне зростання цін? Також варто враховувати, що понад чверть пенсіонерів продовжують отримувати пенсію, що не перевищує 4000 гривень, а мінімальна пенсія досі залишається на рівні 2595 гривень. Тобто, далеко не кожен з 10 мільйонів пенсіонерів отримує хоча б ту середню пенсію.
За даними Світового банку в 2025 році понад 41% українців опинилися за межею бідності. Чималу долю з них складають саме пенсіонери. Вочевидь, за підсумками 2026 року бідних людей в Україні стане ще більше.
Що обіцяють в уряді?
На початку року Міністр соціальної політики Денис Улютін анонсував пенсійну реформу, внаслідок якої мінімальна пенсія може зрости до 6000 гривень.
“Ми вже завершили дизайн нової пенсійної моделі і фіналізуємо відповідний законопроєкт, що передбачає гарантовану базову вікову виплату, що не може становити менше 6000 гривень, солідарну частину з максимально прямим зв’язком між внесками і пенсією без впливу випадкових чинників, як то рік виходу на пенсію, і професійні пенсії замість спеціальних”, – сказав Улютін під час години запитань до уряду у Верховній Раді 13 лютого.
Концепцію цієї реформи уряд представив Верховній Раді в червні. Про деталі презентації тоді у своєму телеграм-каналі повідомляла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, законопроєкт щодо майбутньої пенсійної реформи хотіли внести на розгляд парламенту не пізніше, ніж восени. Він передбачатиме запровадження гарантованого мінімального рівня пенсійної виплати, скорочення розриву між мінімальними і максимальними пенсіями. За ідеєю, яку пропонує уряд, пенсія складатиметься з базової частини, яку фінансуватиме держава, та страхової частини, що залежатиме від стажу і сплачених внесків. Також уряд пропонує поступово переводити спеціальні пенсії у систему професійних пенсійних програм та розвивати добровільні пенсійні накопичення.
“У Мінекономіки логіку реформи передусім бачать у перерозподілі коштів всередині системи. За рахунок запровадження базової частини розраховують прибрати ефект, який спостерігаємо зараз, коли виплата знецінюється через три роки після виходу на пенсію. У той час, як «нові» пенсіонери отримують значно вищі виплати, маючи аналогічний стаж та зарплату”, – додала нардепка.
Пенсійні покращення і бальна система
Вочевидь, суть цього проєкту не надто відрізняється від так званої бальної системи, яку попередні урядовці обіцяли запровадити з 1 липня 2025 року. Нагадаємо, що про запровадження бальної пенсійної системи тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заговорив ще у вересні 2023 року. Концепцію цієї реформи Міністерство соціальної політики презентувало восени 2024 року. У відомстві запевняли, що ось-ось подадуть відповідний законопроєкт до Верховної Ради і сподівалися, що до 1 липня 2025 року парламентарі за нього проголосують. Окрім цього в Законі “Про Державний бюджет України на 2025 рік” було прямо прописано, що Кабінет Міністрів зобов’язаний: “здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи”. Але реформу так і не провели. Обіцяний законопроєкт до Верховної Ради взагалі не дійшов. А вже 16 липня того ж року уряд Дениса Шмигаля разом з колишньою міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович, пішов у відставку. Обіцянки щодо пенсійних покращень пішли разом з ними, а за невиконання вимог закону, відповідальності ніхто не поніс.
Як не заплутатися в реформах?
Той же Закон “Про Державний бюджет України на 2025 рік” ставив урядовцям завдання розробити та подати до 1 липня 2025 року проект закону про встановлення єдиних підходів щодо перерахунку спеціальних пенсій, простіше кажучи, щоб привілійовані пенсії індексувалися на загальних підставах. Відповідний проєкт до Верховної Ради все-таки дійшов. Насамперед він стосувався пенсій військовослужбовців та прокурорів. Але остаточно його досі не ухвалили. Може то і на краще, адже, якщо вчитатися уважно, то насправді той проєкт передбачав певне урізання пенсійних прав для військових пенсіонерів та навпаки хитрим чином мав зберегти більшість пенсійних пільг для прокурорів. Ні про яку комплексну реформу навіть і не йшлося.
На тлі реформи солідарної системи (із запровадженням пенсійних балів) та розмов про необхідність скасувати спеціальні пенсії, продовжуються розмови й про запровадження накопичувальної пенсійної системи, що постійно відкладається вже понад 20 років. Все це три абсолютно різні напрямки реформування. І по кожному з них немає спільного і остаточного рішення, адже досі точаться суперечки і щодо їх якості, і щодо їх доцільності, і щодо можливості їх реалізації взагалі.
Бути чи не бути пенсійній реформі?
На відміну від попередниці, чинний міністр соціальної політики Денис Улютін одразу поставив під сумнів можливість запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Він схилявся до того, що накопичувальна частина пенсії має формуватися на добровільних засадах.
Втім, необхідність реформування чинної солідарної системи Денис Улютін не заперечує і почав говорити про це майже одразу, як став міністром. Інше питання, що він вже понад рік на посаді, а відповідний законопроєкт все ще “фіналізується” і публічно його поки ніхто не бачив.
Так чи інакше, важко повірити, що якимось дивом сьогоднішня мінімальна пенсія одразу зросте майже у 2,5 рази. Отже, питання полягає не в тому які є плюси і мінуси обіцяних реформ, а в тому, що їх реалізація або потребує багато грошей, або не призведе до суттєвого зростання пенсій.
Економіка впала в кому
Й депутати, й міністри прекрасно усвідомлюють, що реальний прожитковий мінімум сьогодні набагато більший, ніж закладено у бюджеті. Але якщо його не могли суттєво збільшити в попередні роки, то як це зробити зараз, коли вітчизняна економіка буквально впала в кому. Життєдіяльність країни штучно підтримується за рахунок міжнародної допомоги. Заплановані доходи країни значно менші, ніж реальні витрати. При цьому реальні доходи зменшуються, а видатки постійно зростають. Останнім часом російські обстріли все більше руйнують порти, залізницю, заправки, підприємства, продовольчі склади, знову страждає енергетика. Не треба бути великим економістом, щоб розуміти, як це паралізує і без того напівпритомну економіку. Проблему з коштами в державі публічно визнає і Президент України.
«Один з найбільших викликів, які у нас є, – це кошти. Так, це дійсно дуже серйозний виклик, передусім у секторі оборони України. Треба знайти необхідний ресурс. І я вважаю, що це найбільший виклик, який у нас був. Здорожчала війна, і це факт. Ресурсу треба більше. Дефіцит більший», – заявив Володимир Зеленський 20 серпня, коли представляв нового міністра оборони.
На цьому тлі дивно очікувати на якісь економічні покращення ближчим часом, особливо в пенсійній системі. Наприклад, за січень-липень 2026 року на виплату пенсій в Україні було витрачено 544,9 мільярдів гривень. При цьому Пенсійний фонд за цей період зібрав лише 395,4 мільярди пенсійних внесків, тобто закрив потребу тільки на 72,5%. Решта покривається з державного бюджету, де і без того шалений дефіцит, що в свою чергу покривається за рахунок іноземних кредитів. Все це важко подолати реформами, враховуючи економічний стан і демографічну ситуацію в країні.
Сумна пенсійна статистика
До речі, кількість пенсіонерів за останній рік зменшилася на 283 тисячі! Станом на липень 2025 року їх в Україні налічувалося 10 мільйонів і майже 260 тисяч осіб. Станом на 1 липня 2026 року пенсіонерів у нас вже менше 10 мільйонів. Напевно, це найкращий результат реформаторів, адже, найефективніший спосіб зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду – це, ймовірно, зменшити кількість отримувачів пенсій. Як і раніше, цьому сприяють три основні фактори: виїзд українців за кордон, висока смертність, а також пенсійні напівреформи 2011 та 2017 років, коли почали підвищувати пенсійний вік та вимоги щодо кількості стажу, необхідного для виходу на пенсію. До того ж для низки професій скасовано право на пенсію за вислугу років. Всі ці фактори суттєво скорочують темпи появи нових пенсіонерів, в той час як старші пенсіонери зникають природним шляхом.
Обіцяти — не означає одружитися
Дуже часто обіцянки чиновників у нас видаються за досягнення. Ще навіть немає готового документу, але подається це так, наче реформа вже проведена та ще й успішно. Тому не варто надо обнадіюватися, коли ви знову почуєте новину про якесь реформування. На цей час законопроєкт про пенсійну реформу у Верховній Раді поки не зареєстровано. А якщо він дивом восени дійте до парламенту, як це прогнозувалося, то його розгляд може зайняти багато часу. І навіть якщо такий проєкт дивом затвердять, то його реалізація все одно може бути відтермінована, а результати примарними. Відверто кажучи, перед країною наразі стоять набагато гостріші виклики, але чиновники все одно щось мають обіцяти – така вже у них робота.
Читайте також:
