Пенсії українців за 35 років: які реформи забирали гроші, а після яких виплати зростали

Ключові тези:

• За 35 років українське пенсійне законодавство змінювали понад 130 разів, причому окремі положення пізніше визнавали неконституційними.
• До 2004 року формула пенсії була значно простішою: чоловіки виходили на пенсію у 60 років за наявності 25 років стажу, жінки — у 55 років із 20 роками стажу.
• Після реформи 2004 року розрахунок став залежати від зарплати, страхового стажу та низки коефіцієнтів, а частина людей могла втратити гроші через ненадані вчасно довідки про заробіток до 2000 року.
• Реформа 2017 року дала змогу перерахувати виплати приблизно 10 мільйонам пенсіонерів, але одночасно вартість одного року стажу в пенсійній формулі зменшили з 1,35% до 1%.
• Сьогодні серед головних проблем системи залишаються обмеження, різниця у виплатах та складні правила перерахунку пенсій.

Коли з’явився Пенсійний фонд?

Історія сучасної пенсійної системи розпочалася 21 грудня 1990 року, коли створили Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР (із січня 1992 року воно стало Пенсійним фондом України).

Вам буде цікаво:  Пенсійна реформа все ближче: Кабмін отримав місяць на доопрацювання — що змінять для пенсіонерів

Проте за 35 років функціонування пенсійної системи законодавство переписували стільки разів, що розібратися в ньому звичайній людині стало майже неможливо. Що не так з пенсійною системою і де саме люди почали втрачати гроші?

1991–2003 роки: пенсію розраховували простіше

Перший пенсійний закон незалежної України було ухвалено 5 листопада 1991 року. Називався він «Про пенсійне забезпечення» (закон № 1788). Діяв понад 12 років, до 1 січня 2004 року, і мав простий механізм розрахунку пенсій.

• Умови виходу на пенсію:
  • чоловіки — у 60 років за наявності не менше 25 років стажу;
  • жінки — у 55 років за наявності не менше 20 років стажу.
• Проста формула: базовий розмір пенсії за віком становив 55% від вашого заробітку (але не нижче мінімального розміру). Якщо людина мала понаднормовий стаж (понад 25 років чоловіки і 20 років жінки), за кожен додатковий рік роботи додавали ще 1% від заробітку.

Також у законі було чітко визначено умови виходу на пенсію на пільгових умовах, виплати за інвалідністю, за втратою годувальника, за вислугу років, пенсійне забезпечення військовослужбовців та їхніх сімей і право на соціальну пенсію.

Важливий експеримент (1999 рік): Постановою Кабміну № 1902 у Львівській області запровадили експеримент з персоніфікованого обліку страхових внесків, що стало підготовкою до майбутньої великої реформи.

2004 рік: страховий стаж і «пастка» з довідками

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Саме тоді запровадили поняття «страховий стаж» і нову математичну формулу розрахунку пенсії — наша перша пенсійна реформа.

Відтоді підсумковий розмір пенсії став залежати від таких показників:

• Зс — середня зарплата по Україні за рік, що передує року звернення;
• Кз — ваш індивідуальний коефіцієнт зарплати;
• Кс — ваш коефіцієнт стажу;
• Дпс — доплата за понаднормовий стаж (понад 20 років для жінок і 25 років для чоловіків);
• Др — різні доплати до основної пенсії.

А нова формула розрахунку пенсії набула такого вигляду:

П = Зс х Кз х Кс +Дпс +Др

(де П — підсумковий розмір пенсії)

Як пенсіонери могли втратити гроші

Для розрахунку зарплати визначили такі періоди: будь-які 60 місяців (п’ять років) поспіль до липня 2000 року плюс весь період роботи після липня 2000 року.

Перед реформою у ЗМІ роз’яснювали, що пенсіонерам слід подати довідки про свої найвигідніші зарплатні п’ять років до 2000 року, щоб отримати максимальний розмір виплат.

На жаль, багато людей цим не скористалися і роками отримували меншу пенсію, ніж могли б. Ті, хто пізніше звернувся до юристів або фахівців з пенсійного забезпечення, подали нові довідки і зробили перерахунок, підняли виплати на кілька сотень гривень. Але за попередні роки вони безповоротно втратили не одну тисячу гривень.

Цікавий факт: Закон 1991 року (№ 1788) і Закон 2004 року (№ 1058) продовжують застосовуватися паралельно залежно від умов призначення пенсії.

2011 рік: реформа, яка викликала протести

У жовтні 2011 року закон № 3668 запровадив реформу, мета якої полягала у спробі збалансувати доходи і витрати Пенсійного фонду. Вона викликала чимало протестів, адже підходи до розв’язання проблеми виявилися занадто вузькими.

Проблема виявилася трьох’ярусною:

• тіньова економіка: високий рівень зарплат «у конвертах» без сплати податків;
• демографічний перекіс: станом на квітень 2011 року на 13,8 мільйона пенсіонерів припадало лише 18,4 мільйона осіб працездатного віку;
• падіння економіки: після введення Податкового кодексу зросло безробіття, що скоротило надходження до бюджету Пенсійного фонду.

Що змінилося для людей з жовтня 2011 року:

• мінімальний стаж: право на пенсію за віком почали надавати після досягнення 60 років і за наявності страхового стажу не менше 15 років;
• середня зарплата: при призначенні пенсії почали застосовувати середню зарплату по країні за три попередні роки (замість одного);
• оптимізація заробітку: збільшили кількість періодів зарплати, які можна «вилучити» (не враховувати) при розрахунку, щоб підняти коефіцієнт виплат;
• переведення з одного виду пенсії на інший: за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за додатково відпрацьовані періоди стажу (у цьому разі застосовується той показник середньої зарплати, який брався під час попереднього призначення пенсії);
• перехід з інвалідності на пенсію за віком: якщо людина після призначення пенсії за інвалідністю продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу, при першому переході на пенсію за віком береться нова середня зарплата по Україні за три попередні роки (що робить виплати вищими);
• суворі перевірки: скасували обов’язкове застосування 60 місяців зарплати до 2000 року, а всі подані довідки про зарплату за той період зобов’язали суворо перевіряти за первинними бухгалтерськими документами;
• спецпенсії: розмір пенсій держслужбовцям, прокурорам, науковцям, нардепам та військовослужбовцям знизили з 80–90% до 80% від їхнього заробітку;
• максимальний розмір заробітних плат: для усіх видів пенсій максимальну величину, з якої сплачуються внески і рахується пенсія, підняли з 15 до 17 розмірів прожиткового мінімуму.

Хоч ці зміни й дещо покращили виплати, вони не розв’язали головну проблему – збалансувати доходи і витрати Пенсійного фонду. І систему знову почали «латати»: за наступні шість років (з жовтня 2011 по вересень 2017 року) до закону внесли зміни ще півсотні разів (два з ухвалених рішень Конституційний суд згодом визнав такими, що містять окремі неконституційні положення).

2017 рік: нове «осучаснення» пенсій

У жовтні 2017 року закон № 2148 дав старт черговій пенсійній реформі.

• Приблизно 10 мільйонам пенсіонерів перерахували виплати із застосуванням єдиного показника середньої зарплати по країні (3764,40 гривні замість розкиду від 1198,91 гривні), що збільшило пенсії на кілька сотень гривень на місяць.
• Вартість одного року страхового стажу в пенсійній формулі знизили з 1,35% до 1%.
• Поступове зростання вимог до мінімального стажу (з 2018-го по 2028 рік) – для виходу на пенсію у 60 років планка стажу зростає з 25 до 35 років; у 63 роки — з 15–25 до 25–35 років; а у 65 років — з 15 до 15–25 років.
• Почали зараховувати до страхового стажу (з 1 січня 2018 року):

1. підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування або за фіксованим податком (з 1998 року по 31 грудня 2017 року включно);
2. декретну відпустку (вагітність та пологи) з 1 січня 2004 року (раніше зараховували лише з липня 2013 року);
3. догляд за дитиною до шести років: період з 1 січня 2004 року до моменту запровадження сплати єдиного внеску за матерів у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

• Запровадили можливість офіційно докупити до п’яти років трудового стажу.
• Із 2021 року встановили щорічну індексацію за формулою 50 відсотків від зростання середньої зарплати за три роки плюс 50 відсотків від рівня інфляції за останній рік.
• Працюючим пенсіонерам скасували обмеження на виплату пенсії у розмірі 85% і запровадили автоматичний перерахунок стажу з 1 квітня кожного року.
• Встановлено 20-відсоткову надбавку для жителів гірських районів Закарпаття, але скасовано право на додаткову пенсію для чорнобильців 4-ї категорії, науковців та держслужбовців, які виходять на пенсію після жовтня 2017 року.
• Встановлено обмеження на максимальний розмір пенсії у десять прожиткових мінімумів.

Із жовтня 2017 року пенсійне законодавство змінювали ще 60 разів. Причому три з ухвалених рішень згодом були визнані такими, що містять окремі неконституційні положення.

Що маємо сьогодні?

За 35 років функціонування пенсійної системи в закони вносили зміни понад 130 разів (деякі із змін пізніше визнавалися неконституційними). Проте більшість із них розроблялася не в інтересах людей, а з метою мінімізувати витрати бюджету Пенсійного фонду.

Основні недоліки, які діють і сьогодні.

1. Штучні обмеження:

• обмеження коефіцієнта стажу при перерахунках (не більше 0,75 для звичайних пенсіонерів і 0,85 – для пільговиків);
• обмеження коефіцієнта зарплати (зарплата для розрахунку пенсії не може перевищувати середню по країні більш ніж у 5,6 раза).

2. Несправедливість за датою народження: пенсіонери, які мають однакові коефіцієнти стажу і зарплати, але народилися у перші місяці року (до жовтня), при призначенні отримують пенсію на кілька сотень гривень меншу, ніж ті, хто народився у жовтні, листопаді або грудні. Це відбувається через можливість застосування різних значень середньої зарплати по країні.
3. Дискримінація працюючих пенсіонерів: при перерахунку після звільнення пенсіонера не враховується зарплата за період, менший за два відпрацьовані роки, а також проводиться неоптимальний варіант оптимізації заробітку (вилучання невигідних місяців з низькою зарплатою, щоб підняти коефіцієнт виплат).
4. Захмарна прірва між пенсіями: більшість людей отримують пенсію, меншу за середню по країні (7236 гривень), а кожен четвертий змушений жити приблизно на 3500 гривень на місяць. У той самий час розміри пенсій так званої пенсійної еліти досягають десятків і навіть сотень тисяч гривень.

Отже, головна проблема пенсійної системи: як забезпечити гідні пенсії в умовах, коли кількість отримувачів виплат велика, а фінансові можливості солідарної системи обмежені. Тобто нарощування пенсійних витрат збільшує дефіцит бюджету ПФУ, а погіршення демографічної ситуації знижує можливості для розв’язання проблеми.

І що далі, то боліснішими виглядають кроки, необхідні для оздоровлення системи. Тому конче потрібне впровадження нової пенсійної реформи, яка б урахувала всі недоліки чинного стану пенсійного забезпечення. Отже, чекаємо і сподіваємося на краще.

Найпоширеніші питання

Коли в Україні створили Пенсійний фонд?

Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР створили 21 грудня 1990 року. Із січня 1992 року воно стало Пенсійним фондом України.

Які були умови виходу на пенсію у 1991 році?

Чоловіки могли виходити на пенсію у 60 років за наявності щонайменше 25 років стажу, жінки — у 55 років із 20 роками стажу.

Коли в Україні запровадили страховий стаж?

Поняття страхового стажу запровадили з 1 січня 2004 року після набуття чинності Законом №1058.

Чому важливі довідки про зарплату до 2000 року?

За правилами, які діяли після реформи 2004 року, для розрахунку могла враховуватися зарплата за будь-які 60 місяців поспіль до липня 2000 року. Тому для частини людей вигідні довідки могли вплинути на розмір пенсії.

Скільки пенсіонерів отримали перерахунок у 2017 році?

Приблизно 10 мільйонам пенсіонерів перерахували виплати із застосуванням єдиного показника середньої зарплати.

Скільки разів змінювали пенсійне законодавство за 35 років?

За даними матеріалу, до законів у сфері пенсійного забезпечення за цей період внесли понад 130 змін.

Чи потрібна Україні нова пенсійна реформа?

Автор матеріалу вважає, що так, оскільки чинна система має низку проблем, зокрема обмеження, складні правила перерахунку та значну різницю між розмірами пенсій.

Читайте також:

• Пенсії в СРСР та сучасній Україні: як змінилися виплати, пенсійний вік та стаж
• Пенсіонерам додадуть 456 гривень до пенсії: потрібно виконати одну умову