Гігрома на зап’ясті чи стопі: коли безпечна «горошина» стає причиною для операції

Ключові тези:

• Гігрома — доброякісна кіста, яка не перероджується у рак, але може здавлювати нерви й судини.

• Якщо з’явилися біль, оніміння або обмеження рухів — потрібна консультація хірурга.

• У частини пацієнтів після видалення можливий рецидив, тому важлива профілактика перевантаження суглобів.

Коли потрібно звернутися до лікаря і чи завжди необхідна операція, розповів хірург вищої категорії Володимир Ципко.

Що таке гігрома?

Гігрома (синовіальна кіста, сухожильний ганглій) — це округла капсула, заповнена густою желеподібною рідиною. Вона формується поблизу суглобів або сухожиль.

Вам буде цікаво:  Алергія на ліки: в чому небезпека такої непереносимості

Найчастіше утворення виникає:

• на зап’ясті (понад 50% випадків);

• на кистях і стопах;

• рідше — у ділянці коліна або ліктя.

У багатьох випадках гігрома не болить і створює лише косметичний дискомфорт. Однак великі кісти здатні тиснути на нервові закінчення чи судини, що викликає біль і порушення чутливості. Важливо: гігрома не має злоякісного потенціалу.

За словами лікаря, проблема у кілька разів частіше зустрічається у жінок.

Чому виникає гігрома?

Точний механізм розвитку невідомий, але фахівці пов’язують її появу зі змінами сполучної тканини суглоба.

Серед факторів ризику:

• травми (удари, розтягнення);

• запальні процеси (артрит, бурсит, тендовагініт, синовіт);

• постійне одноманітне навантаження на суглоб;

• спадкова схильність;

• вікове зниження еластичності тканин;

• надмірна маса тіла;

• тісне взуття (при локалізації на стопі).

До групи підвищеного ризику належать програмісти, масажисти, швачки, вантажники, фасувальники, музиканти (піаністи, скрипалі, віолончелісти), а також тенісисти й бадмінтоністи.

Як розвивається новоутворення?

Гігрома зазвичай збільшується повільно — від розміру невеликої горошини до волоського горіха.

Типові ознаки:

• еластична або м’яка структура;

• незмінена шкіра над утворенням;

• відсутність болю.

У понад третині випадків кіста роками не викликає дискомфорту. Проте при зростанні можуть з’явитися:

• тупий біль, що посилюється при навантаженні;

• оніміння;

• зниження чутливості;

• обмеження рухливості.

Іноді під час фізичної активності гігрома тимчасово збільшується, а в стані спокою зменшується.

Як встановлюють діагноз?

Найчастіше хірургу достатньо огляду та пальпації. За необхідності призначають:

• рентгенографію;

• ультразвукове дослідження;

• МРТ;

• пункцію для аналізу вмісту.

Це дозволяє виключити інші утворення зі схожими симптомами.

Чи обов’язково видаляти гігромy?

Якщо кіста невелика і не викликає дискомфорту, лікар може рекомендувати лише спостереження.

Методи лікування:

• пункція (видалення рідини через прокол);

• хірургічне видалення.

Операцію радять у випадках, коли:

• гігрома швидко збільшується;

• з’являється біль;

• порушується рухливість;

• виникає запалення.

Прогноз після операції зазвичай сприятливий, але можливе повторне утворення кісти.

Чи можна запобігти появі гігроми?

Щоб зменшити ризик розвитку або рецидиву, лікарі радять:

• уникати перевантаження суглобів;

• своєчасно лікувати запальні захворювання;

• користуватися фіксаторами під час фізичної роботи чи занять спортом;

• носити зручне ортопедичне взуття.

У разі появи підшкірної «гулі» біля суглоба не варто займатися самолікуванням — консультація спеціаліста допоможе визначити, чи потрібне втручання, чи достатньо спостереження.

Читайте також:

• Приховані знаки: як розпізнати діабет та правильно йому протистояти за допомогою харчування та лікування
• Які зміни відбуваються з очима та гостротою зору після 40 років – вся правда від офтальмолога