Статті

Молитва за близьких: коли корисна, а коли небезпечна

Ключові тези:

Молитися можна не за будь-яку людину, особливо якщо йдеться про людей, які свідомо відкинули Бога і вчинили смертні гріхи, такі як хуління Святого Духа, окультизм чи самогубство.
Небезпека для того, хто молиться, виникає, коли він через нерозсудливість і без духовного досвіду бере на себе подвиг молитви за тяжких грішників або занепалих духів. Це може призвести до духовних та навіть психічних наслідків.
Звичайна молитва за близьких і померлих, які не перебувають у тяжкому гріху, не тільки безпечна, а й обов’язкова для християнина — це прояв любові, схвалений Богом і захищається Його благодаттю.

Чи за кожну людину можна молитися?

Лист читачки:

«Ми з чоловіком повінчалися у 1998 р. Сповідувалися, причащалися, соборувалися. Замовляли молебень за здоров’я, постійно залишалися на панахиду. Нещодавно я послухала священика, і він сказав, що якщо молитися за здоров’я родичів, то біси будуть мститися за них. Родичі у мене православні, живуть далеко. Я ж не можу знати, грішать вони чи ні. Телефонують постійно, спілкуємося. Там у мене і тітки, і дядько, і сестри двоюрідні, і племінники. Всі православні. Панахиду записуємо постійно. Питання: чи дійсно біси можуть мститися, якщо замовляти молебні за здоров’я родичів?»

Відповідає священик Дмитро Шушпанов:

– Ні, це поширений в наш час забобон, який, на жаль, підтримують і деякі священнослужителі. Звичайно, в молитві, як і в інших духовних вправах, необхідно шукати золоту середину, бо, як кажуть Отці: «немає чесноти без роздумів». Тобто, впадаючи в крайнощі, можна зіпсувати будь-яке добре починання, спотворити будь-яку чесноту.

Потрібно співвідносити свої сили з моральним і духовним станом людей, за яких ми молимося. Є гріхи смертні і не смертні, і за людей, які вчинили смертні гріхи, не можна підносити молитви. До смертних гріхів можна віднести самогубство, захоплення окультизмом і містицизмом, зраду Православ’ю, одним словом – свідоме протистояння людини Богу, що йменується в Писанні «хулою на Духа Святого». Про цей стан говориться, що він «не проститься ні в цьому столітті, ні в майбутньому» (Мф.12:31).

У яких випадках молитва за ближнього може бути небезпечною для того, хто молиться? Коли, не зважуючи своїх сил, він починає самовільно, як кажуть, «відмолювати» тяжких грішників. Деякі беруть на себе сміливість молитися за весь світ, навіть молитися про помилування занепалих духів. У цьому випадку біси можуть нападати на такого горе-молільника і лаятися над ним, бо він намагається відібрати їхню здобич.

Наприклад, я чув таку історію: один православний став відмолювати свого друга, який помер не християнином. До того ж він за життя захоплювався східним містицизмом. Результатом такої молитви стало те, що людина, яка молилася, зазнала інвалідності, захворівши на шизофренію.

Святі молилися за тяжких грішників і язичників, і нерідко їхній молитовний подвиг завершувався успіхом. Наприклад, Святитель Григорій Двоєслов випросив із пекла душу язичницького імператора Траяна. Коли він дізнався, що давно померлий римський імператор Траян за життя зробив велику милосердну справу – заступився за бідну вдову, святитель проливав потоки сліз у молитві за душу цієї людини. І отримав через Божественне одкровення запевнення, що його молитви почуто. Душа язичницького імператора була позбавлена пекла і навіть вимолена сльозами святого Григорія. Але це винятковий випадок. Так молилися святі, нам же подібні молитовні подвиги не під силу.

В інших випадках молитися за живих і покійних, які не вчинили тяжких, смертних гріхів, ми можемо і навіть зобов’язані, адже цим ми висловлюємо їм свою християнську любов. І жодні сили зла нам у цьому не зможуть завадити: розумна молитва угодна Богу, і Він подає Свою Благодать і допомогу не тільки тим, за кого моляться, але й самому молільнику.

Читайте також: