На пенсії - Живемо!

Допомога хворим та літнім вдома: які послуги має надавати соціальний працівник?

Этот материал также доступен на русском языке

У похилому віці, а тим більше при серйозних проблемах зі здоров'ям, людина часто виявляється не здатна сама подбати про себе. Тоді нас підтримують рідні та близькі. Але що робити, якщо родичів нема? Чи близькі не хочуть чи не можуть нічим допомогти? Тоді на допомогу прийде соціальний працівник.

Кому надають соціальні послуги вдома? Що це за послуги та як їх отримати?

Малозабезпеченим та самотнім – безкоштовно

Надання соцпослуг вдома регулюється Законом України «Про соціальні послуги» та Постановою Кабміну №1417 від 29 грудня 2009 року (зі змінами від 5.01.2016 р.) щодо питань діяльності територіальних центрів соціального обслуговування. За законом, на безкоштовні соціальні послуги працівників терцентру соцобслуговування мають право:

  • літні люди та особи з інвалідністю, які не мають рідних працездатного віку;
  • хворі працездатного віку, які не можуть самі себе обслуговувати (тільки на період до встановлення ним групи інвалідності та не більше ніж на 4 місяці);
  • люди, які переживають наслідки стихійного лиха або катастрофи, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї нижчий за прожитковий мінімум;
  • безробітні, зареєстровані у службі зайнятості та утримуючи дітей, людей похилого віку, осіб з інвалідністю (за умови доходу сім’ї нижче прожиткового мінімуму).

Кому і чим допомагають?

Щоб отримувати соціальні послуги вдома, потрібно звернутися з письмовою заявою в територіальний центр соцобслуговування. Це може зробити сам, хто потребує допомоги, або його опікун (піклувальник). Ті, хто проживає в сільській місцевості, звертаються до районних центрів соцобслуговування (при цьому соцпрацівники повинні бути в кожному населеному пункті).
Збирати пакет документів не потрібно, достатньо паспорта та заяви. Протягом 14 днів заяву розглянуть та ухвалять рішення. Терцентр у цей час сам збирає потрібну документацію, робить запити до установ, щоб підтвердити право того, хто звернувся на отримання безкоштовних послуг. Щоб зрозуміти які послуги потрібні, комісія проводить обстеження вдома, з’ясовує стан підопічного, умови проживання, потреби. За результатами складають договір та індивідуальний план послуг.

Обсяг послуг залежить від групи рухової активності людини, яку встановлює комісія, керуючись держстандартом.

Люди III групи рухової активності можуть розраховувати на послуги із закупівлі та доставки продуктів харчування, ліків; приготування їжі та прибирання житла; оформлення документів та внесення комунальних платежів.
Для V та IV груп рухової активності додаються послуги з прання, доставки гарячих обідів, допомога в обмиванні, одяганні, зміні постільної білизни, пересуванні по квартирі тощо.

Послуги вдома нормуються за часом, враховуючи навантаження соцпрацівника – у середньому 40 робочих годин на тиждень. На візит до одного підопічного виділяється 2 години; сюди входить і час, витрачений на пересування населеним пунктом.

Обслуговування може бути постійним (2-3 візити на тиждень) або щоденним, коли йдеться про лежачих хворих (наприклад, після травми чи перелому). Але якщо підопічному потрібен постійний догляд та нагляд, рекомендовано поміщення його в інтернат, де можуть це забезпечити.

Якщо не можна безкоштовно, можна доплатити

Ті, хто потребує допомоги, можуть претендувати на платні послуги. На їх надання можуть розраховувати:

  • старі, інваліди, хворі на працездатний вік, які не можуть самі себе обслуговувати, але мають працездатних рідних;
  • особи, які перебувають у важкій життєвій ситуації у зв’язку зі стихійним лихом, катастрофою або безробіттям та зареєстровані в держслужбі зайнятості, містять неповнолітніх дітей, осіб похилого віку та інвалідів.

Платну допомогу надають, коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї перевищує прожитковий мінімум.
Тарифи на соціальні послуги затверджують місцеві органи влади у порядку, передбаченому законом. Вони можуть відрізнятися залежно від міста та навіть району. Уточнимо, що з 2011 року вартість послуг не змінювалася, тому в Одесі, наприклад, діють такі тарифи на деякі види послуг:

вологе прибирання – 20 грн.,
генеральне прибирання – 58 грн.,
миття вікна – 14 грн.;
приготування їжі – 28 грн.,
годування лежачого хворого – 11 грн.;
ручне прання до 1,5 кг сухої білизни – 9 грн., у пральних машинах – до 5 кг сухої білизни – 28 грн.;
допомога при купанні – 28 грн., заміна білизни – 5 грн., супровід до лікарні – 36 грн.


Коли допомогу не надають?
Договір із соцпрацівником про надання послуг може бутирозірваний при:

  • відмову самого підопічного від допомоги;
  • зміна місця проживання підопічного;
  • поліпшення стану здоров’я;
  • невиконання підопічним вимог договору (у тому числі – хамство, грубе ставлення до соцпрацівника);
  • закінчення терміну договору;
  • смерті одержувача послуги.

Треба знати

Наразі встановлено такі розміри прожиткового мінімуму для різних категорій:

  • діти до 6 років – 1559 грн.;
  • діти віком від 6 до 18 років – 1944 грн.;
  • працездатні – 1762 грн.;
  • непрацездатні – 1435 грн.

Підготовлено за допомогою Територіального центру соцобслуговування Приморського району Одеси

Facebook
X (Twiiter)
LinkedIn
Pinterest
WhatsApp
купити ноутбук Львів, ціни в Україні

Перейти на українську версію сайту?