Статті

Якщо болить у паху без причини: про що може попереджати тіло

Ключові тези:

Хронічний тазовий біль може маскуватися під невинний біль у паху, і часто не має явної причини – це ускладнює діагностику та лікування.
Причини болю можуть бути різноманітні: від неврологічних порушень та запалень до психосоматичних факторів, а лікування потребує мультидисциплінарного підходу.
Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) значно погіршує якість життя: викликає безсоння, тривожність, сексуальні дисфункції та депресію

Про що попереджає біль в паху?

Тривалий біль у паху без видимої причини може бути симптомом хронічного тазового болю. Чому він виникає і в чому складність діагностики цієї патології, пояснила лікарка-неврологиня вищої категорії Наталія Гомоненко.

Що це за патологія?

Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) — це стан, при якому біль у ділянці малого тазу триває понад шість місяців і не пов’язаний із гострим запаленням, інфекцією або травмою. Часто пацієнт не може точно визначити його джерело.

Постійний дискомфорт істотно впливає на якість життя: спричиняє дратівливість, втому, порушення сну, зниження сексуальної активності й розвиток депресії. Психоемоційний стан ускладнюється відсутністю чіткого діагнозу, страхом онкології та відчуттям безнадії.

Нагадаємо, ми розповідали, де безкоштовно замінити колінний або кульшовий суглоб: адреси та телефони в містах України.

Чому виникає хронічний біль?

Хронічний тазовий біль часто пов’язують із порушенням функціонування центральної нервової системи. Нерідко до процесу залучаються тазові м’язи — вони стають болючими, в них утворюються м’язові тригерні точки.

Він також може бути наслідком перенесеного запалення в органах малого таза (наприклад, простатиту або циститу). Крім того, причинами можуть бути нейропатія статевого нерва, синдром подразненого кишківника, камені в сечовому міхурі, ендометріоз, міома, фіброміалгія, запалення крижово-клубових суглобів, автоімунні порушення.

Розвиток синдрому можуть зумовити й спайкові процеси після операцій, наслідки травм, а також психосоматичні чинники: хронічний стрес, депресія, тривожні розлади.

Утім, у значної частини випадків точну причину хронічного тазового болю встановити не вдається.

Як проявляється синдром?

Основний симптом синдрому — біль у ділянці таза. Він може бути ріжучим, колючим, ниючим, тиснучим або нападоподібним. Його інтенсивність змінюється залежно від положення тіла та руху: зокрема, біль посилюється під час тривалого сидіння або стояння. Іноді він стає сильнішим без очевидної причини й наростає протягом дня, досягаючи піку ввечері.

Синдром може супроводжуватися:

відчуттям важкості внизу живота;
закрепами чи діареєю;
болем під час сечовипускання та дефекації;
нудотою;
запамороченням або навіть лихоманкою.

Характерною є також зміна інтенсивності та локалізації болю.

До якого лікаря звертатися?

Насамперед з постійними болями в тазу жінкам слід звернутися до гінеколога, а чоловікам — до уролога. Проте особливості синдрому часто вимагають консультації невролога, психіатра, гастроентеролога, фізіотерапевта та інших фахівців. До обстеження можуть входити УЗД органів малого таза й нирок, КТ або МРТ, дуплексне сканування вен, урографія, цистоскопія.

Лікування має бути комплексним:

застосовують медикаментозну терапію (антибіотики, протизапальні, гормональні, антидепресанти, заспокійливі засоби, вітаміни),
фізіопроцедури та психотерапію.

У разі виявлення серйозних структурних змін може знадобитися хірургічне втручання.