Ключові тези:
Коли захисник або захисниця приїздять додому у відпустку – це невимовна радість для всієї родини. Водночас досвід багатьох сімей показує: не завжди просто спілкуватися з людиною, яка була на війні і бачила справжнє пекло.
Психологиня Оксана Фігурська дала кілька основних порад, щоб налагодити коректне спілкування в родині.
– Я, спілкуючись з сім’ями захисників і захисниць, часто чую таке: це не ті люди, з якими брали шлюб, з якими жили багато років. Вони перестали бути відкритими, можуть поводитися замкнено, відсторонено. Насправді вкрай рідко трапляється, щоб війна не позначилася на характері воїна. І це нормально. Треба навчитися з цим взаємодіяти, – говорить психологиня.
Ветерани і діючі військовослужбовці часто можуть бути настороженими та зосередженими, вони продовжують перебувати в очікуванні небезпеки навіть вдома. Така захисна реакція у них виробляється після участі в бойових діях. Тому фахівці радять не підходити зі спини, зненацька не обіймати і не лякати жартома. Поставтеся з розумінням до незвичної реакції на голосні або різкі звуки.
– Запитуйте людину, що для неї зараз може бути підтримкою з вашого боку. Добре, якщо домовитися використовувати стоп-слово, коли тема розмови переходитиме в «заборонене» русло, – радить Оксана Фігурська.
Не варто давати оцінку людині або її вчинкам. Слухайте її, але не осуджуйте. Війна – це не завжди про геройство і перемоги. Це ще про втрати, про страх, про біль і багато інших різних почуттів. Військові можуть не хотіти ділитися своїми переживаннями, тоді не дошкуляйте їм запитаннями. Але коли вони відкриваються – будьте готові слухати і дякуйте за те, що людина вам довіряє.
Водночас психологиня радить не боятися говорити про свої почуття, переживання або страх.
– Уникайте слів «жах», «кидай це все», «навіщо це тобі потрібно». Але говоріть про свої відчуття. Наприклад, такі фрази – «я не знаю, що сказати», «мені важко про це запитати», «мені незручно говорити про це» дають співрозмовнику відчути ваші переживання. Не бійтеся визнавати свій стан. Нагадуйте про свою любов, висловлюйте визнання і захоплення, якщо справді це відчуваєте, – рекомендує експертка.
Якщо важко говорити про якісь речі, можна написати листа або надіслати повідомлення у месенджері, в якому спілкуєтеся.
Будьте готові до того, що тепер у житті рідної людини (дружини або чоловіка) є нові важливі особи. Не ревнуйте до побратимів.
– В екстремальних ситуаціях, коли люди рятують одне одному життя, вони стають дуже значущими одне для одного. Тому поставтеся з розумінням, що військовий у відпустці багато часу проводить за переписками або телефонними розмовами з побратимами, – зауважує Оксана Фігурська.
Кожна людина має власний життєвий досвід. Але воєнний досвід і його вплив на військового або ветерана – ще більш унікальний. Не існує однакових сценаріїв, як психіка це сприймає. Тому порівняння, а тим паче спроби поставити у приклад чужу ситуацію, сприймаються як знецінення.
Однаково погано працює приклад «успішного успіху» демобілізованого ветерана і сумна історія того, хто не зміг реалізуватися після воєнного досвіду.
Жалість може мати велику руйнівну силу, особливо в критичних ситуаціях. Не ставтеся до військових, як до жертв. Нехай вони будуть для вас тими, хто пережив важкі обставини, але зміг їх подолати.
Вас також можуть зацікавити новини:
Як не хворіти, не страждати від безсоння та зберегти ясність розуму у зрілому віці? Все…
Східна кухня багата на аромати, і сливовий соус - один з її гастрономічних шедеврів. Приготуйте…
В Атлантиці формується зона, яка повністю змінить обличчя планети. Цей процес призведе до потужних землетрусів…
Щоб отримати пенсію чи соцвиплати від України, необхідно підтвердити, що ви не отримуєте виплати від…
Законодавство України забороняє палити сухостій на присадибних ділянках. Штрафи за порушення сягають 150 тис. грн,…
До кінця вересня Ощадбанк чекає на частину своїх клієнтів у відділеннях. Інакше буде застосовано штрафні…