Важливу роль у святкуванні відігравали трави. Їх на Зелену неділю не просто так зривали — кожна мала своє особливе значення і свою силу.
М’ЯТА — символ чистоти, здоров’я і свіжості. Вірили, що м’ята приносить мир у дім і проганяє нечисть.
ПОЛИН — одна з найсильніших «захисних» трав. Вважали, що полин відганяє зло, хвороби і навіть відьом. Полин використовували як оберіг, а його димом обкурювали хати перед новосіллям.
ЧЕБРЕЦЬ (або «богородична трава») — символ святості й оберіг домашнього вогнища. Часто клали під подушки для добрих снів.
ЛЮБИСТОК — уособлював любов і красу. Його вішали біля входу в хату, щоб у сім’ї були згода і любов.
ПАПОРОТЬ — з нею пов’язано багато магічних вірувань. Шукали квітку папороті в ніч на Трійцю (хоча папороть насправді не цвіте) — вірили, що той, хто її знайде, матиме щастя і великі знання.
ЛИПА — дерево-оберіг. Її гілки ставили у дворах і біля хат, щоб захистити сім’ю від грому і пожеж.
КЛЕН І ВЕРБА — символ життя, родючості і сили. Їх ставили в хаті, щоб забезпечити добрий урожай і здоров’я.
АЇР (ЛЕПЕХА) – його стеблами застеляли підлогу в хаті, щоб залучити добрих духів і захистити оселю.
Люди вірили, що вони захищають від злих духів, хвороб і лиха, тому їх освячували в церкві, сушили і зберігали цілий рік. Трави не просто клали для краси — їх використовували в лікуванні, в ритуалах, під час негоди або важких часів.
Засушені трави клали за іконами у хаті — вважалося, що вони захищають дім від пожеж, блискавки та злих сил.
Під час сильних злив, бурі чи грози частинку зеленої освяченої трави кидали у вогонь або палили в печі, щоб втихомирити стихію.
Коли хворіла худоба або людина, трави заварювали у відварах або окурювали димом хату чи стайню.
Якщо в хаті були якісь сварки або недуги, освяченою зеленню обкурювали кути кімнат — вірили, що разом із димом піде геть зло.
Освячене гілля іноді встромляли в межах поля або саду — для гарного врожаю і захисту рослин.
До речі, деякі господині плели спеціальні віночки з трав і гілок на Трійцю. Потім цей вінок зберігали на горищі або над дверима і в особливо складні моменти для родини його використовували в обрядах захисту.
Про народні традиції свята розповідає наш експерт Віталіна Ананченко, педагог вищої категорії зі званням “Старший учитель”, вчителька мистецтв.
Читайте також:
Українські чоловіки трудяться все життя, але шансу насолодитися пенсією у них майже немає. Причина -…
Простий рецепт смачної та поживної страви без борошняної — кабачки чудово замінюють макарони, а соус…
Українська держава мобілізує всіх, кого може, але понад 145 тисяч колишніх військових, здатних служити, залишаються…
Вилучення катаракти може бути повністю безкоштовним. Державна програма медичних гарантій покриває всі етапи лікування —…
Ціни на один із найдоступніших фруктів — яблука — в Україні різко зросли. Вартість у…
Тепер українці можуть отримувати рахунки за газ у цифровому форматі — раніше й без паперової…