У народі ця дата ще має назву Зелені свята, або Зелена неділя, адже її здавна пов’язують із силами живої природи та відродженням життя.
Про старовинні українські обряди, зокрема про Зелену неділю, ми поспілкувалися з вчителькою мистецтв Віталіною Ананченко.
Віталіна Ананченко – наш експерт: педагогиня вищої категорії зі званням «Старший вчитель», вчителька мистецтв.
Звичаї, що йдуть із глибини століть
Традиції Зеленого свята мають як християнське, так і давнє язичницьке коріння.
- Оселя та храми прикрашаються зеленню — гілками дерев (особливо клену, липи, верби) і травами. Звідси й назва — Зелена неділя. Вважалося, що зелень у домі приносить благословення, захищає від злих духів і стихій.
- Поминання померлих: напередодні, у суботу, проводили поминальний день (Троїцьку суботу), відвідували кладовища.
- У багатьох селах влаштовували гуляння: водили хороводи, співали маївки — весняні обрядові пісні, а молодь шукала собі пару.
Важливу роль у святкуванні відігравали трави. Люди вірили, що вони захищають від злих духів, хвороб і лиха, тому їх освячували в церкві, сушили і зберігали цілий рік.
Читайте також:
