Якщо у вас з’явилися болючі вузлики у м’язах: у чому їхня небезпека – ні УЗД, ні рентген не покажуть

Що таке тригерні точки і чим вони можуть загрожувати, якщо не лікувати, пояснив масажист-реабілітолог Олексій Бондаренко.

Що відомо про масажиста-реабілітолога Олексія Бондаренка

Олексій Бондаренко – фахівець в галузі фізичної реабілітації та масажу з восьмирічним досвідом. Перша освіта – Придніпровська державна академія фізкультури та спорту, має звання майстра спорту України з боксу. Вивчав фізичну терапію й ерготерапію в Хортицькій національній академії, закінчив декілька професійних курсів з масажу та фізичної реабілітації.

Наразі Олексій – фахівець з класичного, спортивного та лікувального масажу, він займається корекцією постави, ручною ліпокорекцією, володіє остеопатичними техніками.

Що таке тригерні точки?

Тригерні точки (ТТ) – це ділянки підвищеної чутливості в м’язах, натискання на які викликає різку больову реакцію. Такі точки характеризуються локальним напруженням в м’язовій тканині й на дотик найчастіше відчуваються як невеликі грудочки. Але незважаючи на скромні розміри, вони здатні завдати людині сильного дискомфорту й навіть обмежити якість життя.

Як болять вузлики?

Зазвичай тригерні точки виникають у великих м’язах зі статичними функціями, м’язах таза, шиї та плечового поясу. Але ці вузлики здатні викликати біль не тільки в місці свого безпосереднього розташування, а й у сусідніх частинах тіла (так званий відображений біль). ТТ пов’язують із розвитком таких захворювань, як міофасціальний больовий синдром (хронічний стан, що зачіпає м’язи та сполучну тканину, яка їх оточує), мігрень, головний біль напруження, хронічний біль у шиї, спині та попереку.

Виділяють активні та латентні (пасивні) тригерні точки. Перші болючі, навіть якщо до них не торкатися. Другі дають про себе знати тільки в разі прямого тиску на них. При цьому вплив на активну тригерну точку може викликати реакцію у вигляді пітливості, почервоніння або запаморочення.

Чому виникає проблема?

Виникнення ТТ зумовлене систематичним перенапруженням або перевантаженням м’язів. У результаті в зоні тригера порушується мікроциркуляція крові, з’являється набряк, що створює замкнуте коло болю та спазму. Причиною проблеми найчастіше стають:

• одноманітні рухи, що повторюються;
• малорухливий спосіб життя;
• порушення постави, плоскостопість;
• травми м’язів, зв’язок і сухожиль;
• переохолодження;
• хронічний стрес;
• вимушена тривала нерухомість (дотримання постільного режиму, гіпс);
• наявність остеохондрозу, гриж і протрузій;
• фізичне перенапруження, хронічна втома;
• затяжне перетискання м’яких тканин (у разі довгого сидіння, носіння занадто тісного одягу);
• дефіцит деяких вітамінів і мінералів (В12, цинку, магнію, міді).

Як виявити патологію?

Для наявності тригерних точок характерним є тупий і ниючий біль. Супутніми симптомами часто стають головні болі та мігрені, набряклість кистей та оніміння пальців рук, поколювання в кінцівках, загальна слабкість, обмежена рухливість, системне відчуття скутості та втоми в певних м’язах, іноді – тремтіння в них.

Важливо також відрізняти тригерні точки від м’язового спазму. За відчуттями вони можуть бути схожі, але м’язовий спазм є короткостроковим скороченням певної ділянки м’яза й зазвичай минає самостійно. Тоді як тригерні точки можуть турбувати людину тривалий час, спричиняючи сильний дискомфорт.

Ні УЗД, ні рентген не покажуть

Парадокс у тому, що хоча тригерні точки – найпоширеніша причина хронічного м’язового болю, вони не є самостійним захворюванням і дотепер немає чітких діагностичних критеріїв, які дали б змогу їх визначати. Тригерні точки не можна виявити ні на УЗД, ні на рентгені, ні за аналізом крові, тому багато пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом місяцями відвідують різних лікарів (від травматолога й невролога до кардіолога та психіатра) без особливого результату.

Найпоширеніший метод для виявлення тригерних точок – це пальпація можливої тригерної зони. Якщо фахівець натискає на неї й людина відчуває біль, судомні скорочення або рефлекторне посмикування, це вважається підтвердженням наявності ТТ.

Яке лікування призначать?

Для усунення болючих ущільнень у м’язових тканинах, відновлення кровообігу та нормальної роботи нервових закінчень застосовується комплексний підхід. Зазвичай це:

• лікувальний масаж (мануальний, баночний);
• остеопатичні техніки;
• сухе голковколювання;
• ударно-хвильова терапія;
• лікувальна фізкультура.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: водночас ігнорування наявності ТТ може призвести до появи хронічного болю, порушення постави, зниження працездатності та загального погіршення якості життя.

Як попередити?

Щоб попередити розвиток болючих вузликів у м’язах, рекомендується:

• кожні півгодини статичної праці робити перерву й коротку розминку;
• контролювати положення тіла під час фізичних навантажень і виконання вправ (після тренування обов’язково розтягуватися);
• періодично проходити курс профілактичного масажу, відвідувати басейн;
• не носити затісного одягу.

Читайте також:

• Занепад сил можна подолати за допомогою масажу: які точки на руках натискати
• Слабкий слух можна покращити: масаж біологічно активних точок допоможе в боротьбі з приглухуватістю