«Мені 87 років. Чи маю я право на доплату до пенсії у розмірі 944 гривень? Я маю інвалідність ІІ групи. В мене є син, якому 58 років. Він мешкає в іншому місті, отримує пенсію за вислугу років (працював у МНС). Я зібрала всі необхідні документи, але в доплаті мені відмовили, бо маю сина. А мої сусіди таку доплату одержують, хоча у них теж є син і донька і живуть вони разом. Чи правильно це?»
Ліна Олексіївна, Одеська обл.
Нагадаємо, що одиноким особам, які досягли 80-річного віку і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, мають право на державну соціальну допомогу на догляд.
Розмір такої допомоги становить 40% прожиткового мінімуму, тобто 944,40 гривні (2361 грн. х 40%). Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №261*.
Одинокими вважаються особи, які не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати. При цьому до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку (60 років) і не мають групи інвалідності.
Підтвердженням статусу одинокого пенсіонера є інформація:
- про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд – тобто тут чиста формальність);
- про склад сім’ї.
Тобто одинокий пенсіонер – це не обов’язково той, хто живе один. Якщо його діти, наприклад, живуть з ним, але також досягли вже пенсійного віку або мають інвалідність, то вони не вважаються працездатними.
І навпаки, пенсіонер може жити в помешканні сам, але у нього є більш молоді діти, тобто працездатного віку. В такому разі у скрутних ситуаціях вони зобов’язані допомагати батькам і тоді пенсіонер за законом не вважається одиноким.
*Постанова Кабінету Міністрів №261 від 2 квітня 2005 року (зі змінами від 29 липня 2020 року).
Вас также могут заинтересовать новости:
