Такого від звичайного в’язання ви точно не очікували – ось що розповіла психологиня

Ось що з цього приводу каже психологиня Тетяна Борщук.

Київська психологиня Тетяна Борщук послуговується мультимодальним підходом у психології, тобто використовує різні способи сприйняття і взаємодії для психологічної діагностики та терапії. Її діяльність орієнтується на гуманістичний напрям, який вивчає смислові структури людини.

Тренуємо пам’ять та увагу

– В’язання стимулює мозкову активність, а це позитивно впливає на пам’ять, увагу та інші когнітивні функції. До того ж процес в’язання стимулює кілька ділянок мозку одночасно, це сприяє його тренуванню та підтримці здоров’я мозкових клітин. Така творчість є ідеальним балансом між фізичною активністю, розслабленням і розумовою стимуляцією, – пояснює Тетяна Борщук.

Коли людина вивчає нові техніки або схеми, це сприяє створенню нових нейронних зв’язків. Таким чином вдається підтримувати гнучкість мозку навіть у дорослому віці. Тож коли жінки пенсійного віку подовгу не випускають із рук спиці або гачок, вони тим самим поліпшують нейропластичність свого мозку. І він отримує можливість змінювати свої структури та зв’язки у відповідь на новий досвід або навчання.

За словами Тетяни Борщук, під час в’язання активуються одразу кілька функцій мозку:

• пам’ять: працює над запам’ятовуванням схеми та послідовності дій;
• концентрація уваги: допомагає стежити за петлями, накидами або кольорами;
• просторове мислення: дозволяє уявляти, як буде виглядати готовий виріб або візерунок.

– На мою думку, не варто намагатися зробити зразковий або ідеальний виріб. Можна в’язати заради самого процесу в’язання. Такий комплексний підхід до активізації мозкової діяльності знижує ризик погіршення когнітивних функцій, – зауважує психологиня.

Знижує рівень стресу

Рукоділля загалом і в’язання зокрема може знижувати ризик деменції та хвороби Альцгеймера. Такі діагнози частіше притаманні людям старшого віку, а робота руками дозволяє їхньому мозку почуватися молодшим. Тож ризики вікових когнітивних порушень значно знижуються.

– Це відбувається завдяки тому, що в’язання стимулює роботу обох півкуль мозку. Активні ділянки, пов’язані з логікою, пам’яттю та творчістю, залишаються функціональними довше, – говорить Тетяна Борщук.

Ще один позитивний момент від ручної праці зі спицями або гачком – розслаблення та боротьба зі стресом. В українських воєнних реаліях це дуже актуально і важливо. Хронічний стрес може також викликати погіршення пам’яті та концентрації, він прискорює старіння мозку. Коли людина в’яже із задоволенням, для неї це стає справжнім релаксом. У ці моменти знижується рівень кортизолу, який ще називають гормоном стресу, що також позитивно впливає на здоров’я мозку.

– Рухи пальців під час в’язання підтримують зв’язок між мозком і нервовою системою. Це важливо для людей старшого віку, оскільки координація та дрібна моторика з часом можуть погіршуватися. А дослідження свідчать, що активна робота руками позитивно впливає на збереження когнітивних функцій, – додає психологиня.

Завершений виріб дає відчуття гордості. Плетені речі потребують багато часу. Тож дисциплінованість у цьому процесі також важлива. Коли людина регулярно бачить результат своєї праці, її самооцінка зростає. А почуття задоволення допомагає підтримувати оптимістичний настрій і зменшувати ризики вікової депресії.

Тренуємо пам’ять

Поради для підтримки когнітивного здоров’я через в’язання від психологині Тетяни Борщук

1. Освоюйте нові техніки або візерунки. Це стимулює мозок до навчання і тренування пам’яті.

2. Пробуйте в’язати складні проєкти, які вимагають планування та концентрації.

3. В’яжіть регулярно: навіть 20-30 хвилин на день можуть принести користь.

4. Спілкуйтеся з іншими в’язальниками, щоб ділитися досвідом і вчитися нового.

Читайте  також:

• Чим зайнятися на пенсії: де знайти друзів і заняття до душі: шукаємо університети для пенсіонерів
• Як кішки впливають на здоров’я людини – наукові докази