Ліна Василівна живе досить закрито, не веде соцмережі, багато працює і обіцяє невдовзі опублікувати нові твори. 19 березня письменниці виповнюється 95 років.
На її вік випав Голодомор і дві війни. Перша ознаменувала, що дитинство закінчилося. Адже Ліні ледь виповнилося десять років, коли Друга світова прийшла у Київ. Написані колись рядки сьогодні звучать надто актуально та реалістично:
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Коли ж почалося повномасштабне російське вторгнення у 2022 році, Ліна Василівна вже не боялася. Хоча в Києві з перших хвилин було гучно, жодного разу не спускалася в укриття.
– Я ж належу до покоління, яке пережило Другу світову війну. І ці бомби о четвертій годині ранку – мені вони звичні з дитинства. Тепер я знову почула ті самі бомби, страшніші, і, мушу вам сказати, я не злякалася. Жодного разу не пішла в укриття. Воно гуде, думаю, добре, хай: уб’є, то уб’є, – поділилася Ліна Костенко в інтерв’ю столичному журналісту після 12-річної перерви у спілкуванні з пресою.
Її досвід, тонке внутрішнє відчуття та інтуїція відчували російське вторгнення задовго до того, як це сталося.
– Це імперія давня-прадавня, народ – невільний. Я ніколи не мала жодного поганого почуття до жодного народу, а зараз росіян терпіти не можу. Я всі роки незалежності знала, що Росія на нас нападе, – сказала Ліна Костенко.
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви.
Письменницю називають «живим класиком». Вона пройшла шлях від тієї, що носила тавро дочки «ворога народу», що захищала разом з іншими шістдесятниками українську мову та культуру, чиє ім’я було заборонене для згадок у пресі, а твори – для публікацій, до тієї, якій вручають численні поважні нагороди. Хоча їх вона приймає не усі. У 2000 році поетеса відмовилася йти на церемонію, коли президент Леонід Кучма нагородив її орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Тоді вона промовила фразу, яка стала крилатою: «Політичної біжутерії не ношу». Через п’ять років Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України, яке їй хотів присвоїти президент Віктор Ющенко.
Поезію Ліни Костенко вчать у школі і цитують у соцмережі, хоча сама письменниця не веде там сторінок. Її онука, Ярослава Франческа Барб’єрі, каже, що обходиться без цього і її мама, Оксана Пахльовська, і «старша мама», тобто бабуся.
З 2010 років Ліна Костенко практично не спілкується з пресою, не бере участі в публічних заходах. Але не перестає працювати.
І закрита вона тією мірою, як цього вимагає письменницька робота, – це занурення у якісь глибини, відомі тільки самому письменникові. І разом з тим буває надзвичайно відкрита, усміхнена, дотепна. Але лише з людьми, з якими вона себе почуває, як каже, «в етичній безпеці», пояснює онука письменниці.
У 2022 році Ліна Костенко анонсувала одразу три нові видання: «велика книжка прози, книжка віршів і книжка осмислень, що сталося».
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застрягло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить…
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
Читайте також:
Чому частину страхового стажу потрібно обов'язково підтвердити для зарахування і як це зробити правильно.
Українська мова має кілька форм звертання до батька. Найпоширеніші - тату, батьку. Однак значна кількість…
19 березня в Україні відзначають День клієнта, День таксономіста, Міжнародний тиждень ввічливості на дорозі, Міжнародний…
Господині знають, що запорука смачних вареників – це не лише начинка, а й тісто. Чим…
Момент, коли день і ніч мають однакову тривалість називають рівноденням. У 2025 році весняне рівнодення…
Як тільки на стовбурі або біля основи штамбу фруктового дерева з'являється купка тирси, значить, там…