Люди не хочуть погоджуватися з тим, що в них виникли проблеми зі слухом. І коли починають недочувати, списують це на сірчані пробки, за будь-яку ціну роблять спроби їх дістати. Така настирливість до добра не призводить – слух не покращується, а ось вушні травми спричиняє досить часто.
– Помітити проблеми зі слухом досить просто – людина починає голосніше говорити, вмикає телевізор на повну гучність, постійно перепитує, коли не розуміє, про що їй казали, – розповідає головний фахівець з сурдологічних питань департаменту охорони здоровʼя Одеської міськради Тетяна Бандиш. – Першими на це реагують працюючі пенсіонери та активні громадські діячі – ті, кому проблеми зі слухом загрожують втратою роботи або складнощами в спілкуванні. Вони швидко приходять, кажуть, що їм соромно перепитувати і щось не так сприймати через поганий слух. Пенсіонери, які сидять вдома, менше залежать від якості слуху і не мають мотивації його покращити. На жаль, вони приходять тоді, коли ситуація вже є важкою.
– Пані Тетяно, в чому полягає небезпека довгого ігнорування проблем зі слухом?
– Поступово людина починає не лише погано чути, вона починає погано розбирати слова – в мозку відбувається атрофія дуже важливої функції, яка вважається непотрібною. І якщо процес застарілий, відновити функцію нормального слуху вже неможливо. Навіть найсучасніший апарат нічого не дає. Людина дивиться на лікаря, чує його, але не розуміє слів. Ефективність слухопротезування у таких випадках дорівнює нулю.
Погані результати можна отримати також у пацієнтів, які перенесли черепно-мозкові травми, інсульти. В них не завжди вдається відновити слух.
– Я багато разів чула, що слуховий апарат призводить до пришвидшення погіршення слуху. Це дійсно відбувається?
– Так, є такий міф: якщо провести слухопротезування, слух ще більше погіршиться. Насправді – що раніше провести слухопротезування, то більшою є вірогідність скорегувати у людини слух, зберегти розбірливість слів.
– Те, як відбуватиметься процес корекції слуху, залежить від професії людини, від її звичок?
– Так, педагоги, бухгалтери, люди, які мають розмовні професії, що повʼязані з необхідністю запамʼятовувати великі тексти, рахувати, відновлюють слух швидше, бо в них функціональні можливості мозку є кращими, більш пропрацьованими.
Тому дуже корисними є навантаження на мозок – читати вголос, переказувати прочитаний текст, запамʼятовувати вірші, відгадувати кросворди. Це допомагає зберігати функцію розбірливості мозку.
– Пані Тетяно, як вирішується питання – слуховий апарат надягають на одне вухо чи на обидва?
– За медичними показниками, у дорослих використання слухового апарата на одне вухо, де краще збереглася функція розбірливості слів, є припустимим для нормальної соціалізації. Проводять також низку сурдологічних тестів, які дозволяють скорегувати слух в одному вусі.
Маю додати, що до слухового апарата ще треба адаптуватися. Не всі звикають користуватися ним, не всі адаптуються до звучання апарата.
– Для пенсіонерів важливо, скільки коштує слухопротезування. Ця послуга є у системі державних медичних гарантій?
– Ні, в програмі державних медичних гарантій цього напряму надання допомоги немає. Він існує лише за рахунок місцевих програм. Наскільки мені відомо, в різних регіонах вони працюють.
Зокрема, в Одесі безоплатне слухопротезування надається в межах міської програми, яка працює з 2016 року. Перед Новим роком ми якраз отримали слухові апарати. Там передбачено і гарантійне обслуговування, і програми налаштування апаратів.
– Як потрапити до такої програми?
– Сімейний лікар дає направлення до ЛОР-фахівця або відразу до сурдолога. Людину обстежують, дають рекомендації щодо слухопротезування. Якщо вона підпадає під пільгове слухопротезування, потрібно буде зібрати певний перелік документів. Потім пацієнта ставлять на облік. І коли є апарати, відбувається процес слухопротезування. В тих регіонах, де є програми безоплатного слухопротезування, цей механізм потрапляння до них однаковий.
Читайте також:
НКРЕКП скоригувала тарифи – в Україні готуються до нової хвилі підвищень цін на світло. Розповідаємо,…
Після проведення спецоперації «Павутина» Росія була змушена відвести свої стратегічні бомбардувальники на аеродром «Українка». на…
Борошно – не вічне, у нього є свій термін зберігання, по закінченні якого продукт вважається…
Ліси в Україні знаходяться під контролем держави, а їх використання регулюється чинним законодавством. Юристи Центрального…
Мирослав Вантух – відомий хореограф зі стажем трудової діяльності понад 60 років. Митець також удостоєний…
В Україні для людей з інвалідністю передбачено ряд соціальних гарантій та пільг. Вони надаються на…