Волонтер на візку Євген Компанець з Черкас разом з дружиною Тетяною ліплять вареники, печуть пироги, готують борщові заправки, каші з м’ясом і багато інших страв для воїнів. Мотивація їхня незмінна: заради майбутнього дітей і онуків кожен повинен робити все, що може, для перемоги.
Сімейна команда працює на кухні щодня
Подружжя у шлюбі 14 років – рівно стільки, скільки Євген пересувається на кріслі колісному.
– Раніше я працював комірником у магазині будівельних матеріалів. У день, коли травмувався, «швидка» привезла мене у відділення нейрохірургії. Там працювала Тетяна. Ми не були знайомі, але саме з того дня стали нерозлучними, – поділився спогадами чоловік.

Перший волонтерський досвід отримали, випікаючи паски навесні 2022 року. Частину передали для малозабезпечених і маломобільних містян. Решта поїхала на фронт. Потім дружина з дочкою Яною почали ліпити вареники для воїнів разом з іншими жінками. Але Євген вирішив, що не хоче залишатися вдома сам без діла. Запропонував Тетяні робити це самим, на своїй кухні. Для перших вареників привезли з села картоплю, купили сало на засмажку. Через місяць роботи чоловік написав перший пост у Фейсбуці про їхню діяльність. Подружжя отримало велику кількість схвальних відгуків і готовність людей допомогти донатами на добру справу.

Як складають тактичне меню
– Перед Новим роком, за моїми підрахунками, ми перейшли позначку в 190 тисяч наших бойових тактичних смаколиків. Зараз 192-193 тисячі. І я про цифри пишу не для того, щоб похизуватися, як дехто мені закидав. Я роблю це, щоб показати: навіть людина у моїй ситуації, з першою групою інвалідності, на візку, може багато робити для майбутньої перемоги, – каже волонтер.

Євген додає, що тільки сала на фронт передали вже понад 15 тонн. Його засолюють шматочками у банки, заморожують посипане сіллю, перемелюють з часником і паприкою, готують по-угорськи, витоплюють смалець і фасують вишкварки – асортимент великий. І скільки б сала не передавали, його продовжують просити і воїни, і волонтери, які доставляють їм продукцію. За один раз можуть відвантажити і 180 кілограмів, якщо машина планує побувати на десяти локаціях. Це раніше Євген шукав, хто б передав харчі для воїнів, тепер вони самі телефонують і попереджають про наступний рейс.

На сімейній кухні щодня кипить робота. Команда – незмінна: Євген, його дружина Тетяна, дочка і онук. Якщо немає замовлень на найближчі дні, готують запаси. У широкому меню є вареники, млинці, грісіні, піца, чебуреки, біляші, манники, пиріжки з різноманітними начинками, кекси. У сезон овочів квасять капусту, огірки, помідори, готують борщові заправки. А ще – запечену курятину, котлети і навіть олів’є.

– Восени небайдужі люди з Італії допомогли нам придбати запаювач для реторт-пакетів. Тепер робимо каші з м’ясом у автоклаві. Відносно нещодавно з’явилася в нас новинка: сухі молочні каші, в які треба додати лише 300 мілілітрів окропу, – розповідає чоловік.
Про байдужість людей і фейки
Продукти щораз дорожчають, тому сім’я волонтерів не обходиться без підтримки небайдужих. Живуть на виплати дружини, яка доглядає чоловіка. А його пенсію вкладають у справу допомоги воїнам. Тому Євген щиро дивується, як здорові люди із зарплатами можуть залишатися осторонь під завершення третього року війни.

– Не буду кривити душею: буває і втома, і злість на байдужість людей. Їду на закупку, а там гуляють, тут святкують. Перші два місяці ходили всі, як на голках, не знали, що буде завтра. А тепер у них війни немає. Подивіться на ці передачі гумористичні, які зараз йдуть, душа крається, – ділиться думками волонтер.

І розповідає про ще одну наболілу проблему, яка з’явилася звідки не чекали. У Фейсбуці сторінки-боти почали публікувати картинки чоловіка на візку з випічкою або варениками. Ці фотографії згенеровані штучним інтелектом. Але вони дуже близькі до тих зображень, які публікує в себе на сторінці Євген Компанець. Через такі неправдиві публікації чимало людей почали думати, що сімейна справа волонтерів – вигадка і обман. Звісно, якщо уважно роздивитися картинки ШІ (штучного інтелекту), то можна помітити, як на одному деку лежать печені і сирі пиріжки, як руки в намальованого «волонтера» приймають нереальну позу тощо. Але є дуже реалістичні зображення, які підривають довіру до справжніх людей. Тому чоловік закликає бути уважними і завжди перевіряти інформацію.

– Якби я не був на візку – був би на війні. Не всі можуть бути військовими, але воїном може бути кожен. І я знаю точно: надійний тил – запорука перемоги, – підсумовує Євген Компанець.
Шановні читачі, ви можете підтримати Євгена, щоб він продовжував допомагати нашим захисникам та готував для них смачні домашні страви та випічку.
Карта Приват 5457 0822 9829 6190
PayPal [email protected]
Карта Монобанку 5375 4112 0863 9992
Читайте також: