Що таке фасилітація і навіщо вона потрібна

Якщо ви коли-небудь були на зустрічі, де всі говорять, але нічого не вирішують, саме час дізнатися, що таке фасилітація.

Чому фасилітація важлива?

Сьогодні робота все частіше базується на співпраці та командних рішеннях. Але всі ми знаємо, що зібрати людей разом — ще не означає отримати хороший результат.

Тут і приходить на допомогу фасилітатор — людина, яка допомагає групі зосередитися на меті, забезпечує конструктивний діалог і робить усе можливе, щоб кожен учасник був почутий.

Фасилітація не тільки підвищує ефективність роботи, а ще:

• допомагає уникати хаосу в обговореннях;
• знижує ризик конфліктів;
• підвищує конструктивність зустрічей;
• сприяє появі нових ідей і рішень.

Кожна з цих переваг допомагає зробити робочий процес більш структурованим і результативним, що особливо важливо в умовах сучасних бізнес-реалій.

Як працює фасилітатор?

Фасилітатор — це не бос і не суддя. Він не приймає рішень за групу і не дає готових відповідей. Його завдання — створити умови, за яких група сама зможе знайти найкраще рішення.

Ось кілька основних ролей фасилітатора, які допомагають впорядкувати робочий процес:

1. Організатор. Фасилітатор допомагає структуровано підійти до вирішення завдання: визначити мету, розбити її на етапи і поставити правильні запитання.
2. Посередник – забезпечує рівні можливості для всіх учасників висловитися, стежить за тим, щоб ніхто не домінував у розмові.
3. Каталізатор ідей. Фасилітатор може запропонувати методи або інструменти, які стимулюють креативне мислення.

Виконання цих ролей забезпечує ефективну взаємодію в групі та сприяє досягненню оптимальних результатів.

Де використовується фасилітація?

Фасилітація має універсальне застосування в різних сферах. Вона може бути корисною як у бізнес-середовищі, так і в освітніх чи громадських ініціативах. Ось кілька прикладів, де цей інструмент може застосовуватися:

1. В бізнесі. Для проведення стратегічних сесій, мозкових штурмів, вирішення конфліктів у командах.
2. В освіті. Для активного залучення учнів до навчального процесу та розвитку їхніх критичних навичок.
3. У громадських організаціях. Для проведення зборів, обговорення ініціатив та прийняття колективних рішень.

Ці приклади ілюструють, наскільки різноплановою та корисною може бути фасилітація, незалежно від сфери діяльності.

Основні методи фасилітації

Існує багато методів фасилітації, які можна використовувати залежно від потреб групи:

1. Мозковий штурм. Коли група генерує ідеї без критики. Потім обираються найкращі пропозиції.
2. Світове кафе. Учасники розбиваються на малі групи, обговорюють тему, а потім переходять до інших груп, обмінюючись напрацюваннями.
3. Технологія відкритого простору. Кожен учасник може запропонувати тему для обговорення, а інші обирають ті, які їх цікавлять.
4. Метод шести капелюхів. Учасники розглядають проблему з різних позицій: логічної, емоційної, креативної тощо.

Кожен з цих методів може бути адаптований під конкретну ситуацію, що робить фасилітацію дуже гнучким інструментом.

Кому варто вивчати фасилітацію?

Якщо ви займаєте керівну посаду або працюєте з командою, навички фасилітації будуть дуже корисними. Розгляньмо, кому саме варто приділити увагу цьому інструменту:

• часто проводите наради або зустрічі;
• працюєте з клієнтами чи партнерами;
• організовуєте освітні заходи;
• просто хочете зробити робочий процес ефективнішим.

Якщо ви бачите себе у цьому списку, значить, настав час серйозно подумати про освоєння фасилітаційних навичок.

Чи можна навчитися фасилітації самостійно?

Так, багато технік можна опанувати самостійно. Однак, як і будь-яка навичка, фасилітація вимагає практики. Почніть з простих методів — наприклад, мозкового штурму або відкритого простору — і поступово переходьте до складніших технік. Навчання фасилітації можна порівняти з освоєнням будь-якої іншої навички: чим більше практики, тим кращий результат.

Головне — мати бажання вдосконалюватися та створювати умови для продуктивної роботи всіх учасників процесу.

---

*на правах реклами